Коментар до листа Мінекономіки від 23.06.2020 р. №3512-06/38822-07
Звідки взявся термін «зупинення (скорочення) діяльності підприємства»?
У КЗпП його немає. Хоча в Законі про зайнятість він був і до карантину – в статті 47. Однак великої практики застосування норм цієї статті до цього не було. Тому роботодавці оформлювали цей період по-різному: хтось видавав наказ із застосуванням цього терміну, хтось оформлював простій (але не оплачував його), хтось вводив неповний робочий час, хтось «надавав» (за власною ініціативою) працівникам безоплатні відпустки. І все це – до першої перевірки від Держпраці або від Фонду безробіття, який перевіряв правильність надання працівникам допомоги по частковому безробіттю.
І ось тепер у ст. 47-1 Закону про зайнятість зазначається про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку зі зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином.
Тобто йдеться про новий різновид допомоги по частковому безробіттю, який ввели у зв’язку з карантином. Порядок надання цієї допомоги регулюється Постановою №306 від 22 квітня 2020 року.
Роботодавці можуть отримати допомогу по частковому безробіттю на своїх працівників, якщо зупинили чи скоротили діяльність через карантинні обмеження. Ключовою умовою є «вимушене скорочення тривалості робочого часу». Якщо ж не буде дотримано цих умов, тоді роботодавець або не зможе отримати допомогу, або ж доведеться повернути кошти назад. А от що це за «вимушене скорочення тривалості робочого часу», законодавство не роз’яснює.
Що говорить Порядок №306
Зараз у п. 3 Порядку №306 зазначається, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію, у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку зі зупиненням (скороченням) діяльності.
Ця допомога зараз надається й тим працівникам, які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після його завершення:
- отримують оплату часу простою відповідно до ст. 113 КЗпП. Але крім періоду освоєння нового виробництва,
- перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки.
Але це зараз! Така редакція п. 3 Порядку №306 діє з 16.07.2020 р., про що ми писали тут. До цього працівники, які перебували у простої або в безоплатній відпустці, права на допомогу не мали.
Як треба було оформити працівників на час карантину таким чином, щоб вони отримали допомогу до 16.07.2020 р.?
Що каже Держпраці?
За відсутності чіткого визначення у законодавстві доводиться вивчати роз’яснення контролерів. Фонд безробіття, який надає допомогу, щодо цього відмовчався. Натомість були численні та різноманітні роз’яснення від Держпраці.
Наприклад, Держпраці в Кіровоградській області зазначила, що чинним законодавством про працю не визначена процедура зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню СОVID-19, передбачених карантином, встановленим КМУ. Але не вважала це проблемою роботодавця. Навпаки для роботодавця це, навіть, краще.
Держпраці пояснювала, що до цієї процедури не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений ст. 32 КЗпП. Тобто попереджати працівників про зупинення/скорочення діяльності та про скорочення в них через це робочих годин за 2 місяці не обов’язково!
Крім того, на думку Держпраці, зупинення (скорочення) діяльності суб'єктів господарювання, передбачене постановою №211, не є простоєм, визначеним ст. 34 КЗпП.
Ми наводили таке роз’яснення тут. А зі свого боку цю ситуацію прокоментували тут.
Ми зазначали: якщо на час карантину роботодавець оголосив простій не з вини працівників, то оплачувати його в розмірі 2/3 окладу доведеться самому роботодавцю, тобто допомоги не буде. Не буде в працівників права на допомогу і якщо їм надається відпустка (оплачувана або ні). І це було правильно до 16.07.2020 р., тобто до змін в Порядок №306 (про що ми зазначили вище).
Отже, до 16.07.2020 р. ми радили оформити наказ саме про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (з визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється). При цьому, щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.
У Мінекономіки – власна думка!
Минав четвертий місяць карантину. І ось Мінекономіки у коментованому листі вирішило навести власну позицію щодо оформлення працівників під час карантину.
Зауважимо, що питання, які розглянуті в цьому листі, з’являлися і в нас, і в наших читачів. Зокрема: як можна зменшити робочий час у працівників і не попередити їх про це за 2 місяці? КЗпП не передбачає такої можливості для роботодавця, навіть, під час карантину. Проте, як ми зазначили вище, органи Держпраці вважали, що порушення в цьому немає. Це було зручно і для роботодавців, і, зрештою, для працівників. Вони могли оформити наказ, зменшити робочий час і отримувати допомогу по частковому безробіттю одразу. Тобто і роботодавці витрат не несуть, і працівники отримують хоч якісь кошти, не чекаючи 2 місяці.
А от фахівці Мінекономіки зазначили дещо інше. І у своєму роз’ясненні пішли суто за КЗпП, який наразі зі ст. 47 та 47-1 Закону про зайнятість не узгоджений.
По-перше, вони чітко розмежували такі поняття як скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП) та неповна зайнятість (ст. 56 КЗпП). Нагадаємо різницю між ними докладно у таблиці.
Таблиця 1
| Умови встановлення | Скорочена тривалість робочого часу | Неповна зайнятість |
| Нормативна база | Ст. 51 КЗпП | Ст. 56 КЗпП |
| Кому встановлюється | Встановлюється лише для окремих категорій працівників: 1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень. 2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень. 3) для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю. |
Може встановлюватися для усіх працівників |
| Оплата праці | Запроваджується без зменшення розміру заробітної плати. Тобто, наприклад, людина працює 36 годин на тиждень, а отримує зарплату як ті, хто працює 40 годин на тиждень | Оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку |
Про цю різницю Мінекономіки згадало через те, що допомога по частковому безробіттю надається працівникам внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу. Ось це скорочення у відомості, яка надається роботодавцем центру зайнятості, називається ще «кількість годин часткового безробіття на місяць». Але й такого терміну в КЗпП немає.
То як оформлювати зменшення робочого часу в працівників під час карантину?
Мінекономіки пропонує лише такі варіанти:
- запровадження неповного робочого часу;
- запровадження дистанційної праці;
- простій;
- надання оплачуваних відпусток;
- надання відпусток без збереження зарплати.
А ще вони наголошують на двомісячному строку попередження перед запровадженням неповного робочого часу з ініціативи роботодавця. Оскільки це зміна істотних умов праці (ст. 32 КЗпП).
Отже, з листа випливає висновок, що в наказі про зупинення/скорочення діяльності не можна використовувати термін «скорочення» робочого часу, якщо ви бажаєте платити зарплату пропорційно відпрацьованому часу.
І все б нічого, якби цей лист не був виданий так пізно та не суперечив роз’ясненням, які до цього надавала Держпраці. Як, власне, і терміновому порядку, у якому запроваджувалось надання такої допомоги – наприкінці квітня ніхто не попереджав, що на неї треба буде чекати 2 місяці з початку зупинення/скорочення діяльності і не пояснював, що ці 2 місяці робити з працівниками, як зберігати їм колишні умови робити під час карантину. Фонд безробіття теж не надавав чітких роз’яснень, як має бути складено наказ про зупинення/скорочення діяльності, і в допомозі не відмовляв.
Тим не менш, такий лист існує. Він, звісно, не має сили нормативного документа (лише роз’яснює норми законодавства) і може бути відкликаний. Але роботодавцям, які оформлювали допомогу по частковому безробіттю на своїх працівників, вже зараз треба бути готовими, що простою перевірка від Держпраці періоду її надання не буде.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!