Нагадаємо, що ще 22 квітня на своєму засіданні Уряд затвердив порядок надання нової допомоги по частковому безробіттю, яка вводиться у зв’язку із карантином.
Слід зазначити, що сама допомога по частковому безробіттю – це явище не нове. Вона і раніше надавалась згідно зі ст. 47 Закону про зайнятість та за створеним на її виконання Порядком №103.
Проте Закон №540 додав до Закону про зайнятість нову статтю 47-1. У ній йдеться про надання допомоги по частковому безробіттю саме через запровадження в Україні карантину. І не просто карантину, а саме того, який був встановлений постановою КМУ №211 (тобто карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2). І ось під цю нову статтю і було розроблено новий Порядок.
Порядок було затверджено постановою КМУ від 22.04.2020 р. №306. Текст її можна побачити тут.
Як надаватиметься допомога?
При наданні допомоги по частковому безробіттю на час карантину застосовуватиметься вже знайомий деяким роботодавцям ланцюг: Центр зайнятості <-> Роботодавець -> Працівники.
Тобто допомога надаватиметься територіальним центром зайнятості, розташованим за місцем реєстрації роботодавців як платників ЄСВ.
Надаватиметься вона за зверненням роботодавця, який має надати центру зайнятості певний перелік документів (про нього нижче).
Центр зайнятості ініціює перерахування на рахунок роботодавців коштів на виплату такої допомоги. І тільки після цього її роботодавець виплачує працівникам. Тут виконується вже знайомий нам принцип від ФСС – спочатку кошти від Фонду безробіття, а потім – виплата працівникам. Навпаки (тобто виплатити допомогу з власних коштів, а потім за рахунок фінансування від Фонду відшкодувати понесені витрати) роботодавець не може!
Що вважається страховим випадком і протягом якого періоду надаватиметься допомога?
Допомога надаватиметься працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку зі зупиненням (скороченням) діяльності у роботодавця.
Суму допомоги по частковому безробіттю надаватимуть на строк зупинення (скорочення) діяльності на період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
В якому розмірі надаватиметься допомога?
Хоч ця допомога і має на меті компенсувати працівнику втрати у зарплаті, насправді її розмір суворо обмежений.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.
Але розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Тобто не більше 4723 грн в місяць на кожного працівника!
Хто з працівників зможе отримати допомогу?
Як передбачено п. 6 Порядку №306, виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом). Отже, допомога виплачуватиметься за основним місцем роботи.
При цьому Порядок №306 не уточнює долю внутрішніх сумісників (тобто тих, хто в одного роботодавця працює і за основним місцем роботи, і за сумісництвом). На нашу думку, внутрішні сумісники теж зможуть претендувати на таку допомогу. Але при цьому до розрахунку буде братися лише скорочення робочого часу за посадою такого працівника, яка визначена як основне його місце роботи. Втім, щодо цього варто дочекатися роз’яснень від Фонду безробіття.
Також п. 3 Порядку №306 говорить, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.
Але згідно п. 20 Порядку допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також у разі освоєння нового виробництва (продукції) відповідно до ст. 113 КЗпП.
Отже, якщо на час карантину роботодавець оголосив простій не з вини працівників, то оплачувати його в розмірі 2/3 окладу доведеться самому роботодавцю.
Хто з роботодавців зможе оформити отримання допомоги?
Тут дива не сталося. Чітких критеріїв в Порядку №306 щодо роботодавців, які можуть подавати документи для отримання фінансування, немає. Про них відомо лише наступне.
Критерій №1. Це суб’єкти малого та середнього підприємництва.
Хто належить до таких суб’єктів, визначає ч. 3 ст. 55 ГКУ.
Суб’єктами малого підприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
- юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Суб’єктами середнього підприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
- юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 50 осіб, але не перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, але не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Щодо середньорічного курсу НБУ, то нагадаємо, що офіційні курси гривні до іноземних валют, середні за період, регулярно розміщуються Нацбанком на власному сайті. Про те, як ці середні показники рахуються, йдеться у листі НБУ від 22.03.2004 р. №13-410/1390.
Зверніть увагу! Щодо цього критерію в Порядку №306 є важливі зауваження.
У разі коли суб’єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб’єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідного суб’єкта підприємництва в цілях застосування цього Порядку визначається за річним доходом від провадження будь-якої діяльності за звітний рік.
Показник річного доходу суб’єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб’єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб’єкта підприємництва, що подає річну звітність).
Що ми бачимо з цього? Порядок №306 фактично підтверджує дві надії, які були в роботодавців, які на нього чекали (і спростовує відмови в наданні допомоги центрами зайнятості, з якими вже багато хто стикнувся на практиці):
- оформити допомогу може не лише виробник продукції, а й той, хто провадить інші види діяльності. Тобто код КВЕД тут ні до чого і обмежень в сфері, в якій працюють роботодавці, бути не повинно;
- оформити допомогу зможуть не лише юрособи, а й підприємці.
Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається такий показник.
Що ми бачимо з цього? А ось це зауваження цікаве, адже підприємці статзвітності (зокрема, Звіт з праці) не подають. Проте, сподіваємось, що Фонд безробіття швидко вирішить, чим цю звітність замінити і як підприємцю підтвердити цей показник.
Критерій №2. Які не мають боргу зі сплати ЄСВ за останні 6 місяців перед зверненням по допомогу
Тут слід врахувати два моменти.
Коли роботодавець звертається по допомогу вперше і надає повний пакет документів, факт відсутності боргу підтверджує видана ДПС довідка про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
Проте виплачуватися допомога може протягом періоду, який може бути більшим, ніж місяць. Що як під час такого щомісячного фінансування в роботодавця виникнуть борги з ЄСВ? Щодо цього Порядок №306 нічого не пише. Тобто виходить, що поява такого боргу не стане на заваді в отриманні допомоги.
Які документи слід подати Центру зайнятості для оформлення допомоги?
Крок перший: заява +
Для звернення до центру зайнятості п. 9 Порядку №306 встановлює обов’язковий пакет документів:
- заява у довільній формі, в якій, зокрема, зазначається інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України та до якої додаються засвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів;
- засвідчену роботодавцем копію наказу зі зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
- відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно зі статтею 47-1 Закону «Про зайнятість населення». Бланк таких відомостей є в додатку 2 до Порядку №306;
- видана ДПС довідка про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
Зверніть увагу! Центрам зайнятості забороняється вимагати інші документи, ніж ті, що визначені цим Порядком (п. 11 Порядку №306).
Найбільш цікавим залишається наказ, який роботодавець має скласти та копію якого надати центру зайнятості.
З тексту Порядку №306 можна побачити, що допомога надаватиметься на працівників, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку зі зупиненням (скороченням) діяльності їх роботодавців.
Проте чітко, який саме з варіантів, передбачених КЗпП, дій роботодавця під час карантину підходить для отримання допомоги, в Порядку так і не було зазначено. Ясність внесена лише по одному запитанню – оплачуваний простій під часткове безробіття не потрапляє. Відпустки, тим більш оплачувані, також ні.
Тому, щоб отримати допомогу, все ж таки оформити доведеться наказ про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (із визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється).
При цьому, щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.
Увага! Такі подані документи, звісно, прийматимуться територіальним центром зайнятості.
Зокрема, у разі подання неповного пакета документів або наявності в окремих документах помилок центр зайнятості в межах 3 робочих днів повідомляє про це роботодавцю. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості.
Але рішення про надання або відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання (або повторного подання) роботодавцем документів. Про таке рішення складається відповідний наказ, про що повідомляється роботодавця протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Цікаво: якщо роботодавцю відмовлено у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину з незалежних від нього причин, він має право повторно звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину в межах строку дії карантину, але не більше 30 календарних днів після його завершення.
Рішення обласних та Київського міського центру зайнятості про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину може бути оскаржене до Державного центру зайнятості або суду.
Державний центр зайнятості має право переглянути рішення, скасувати його частково або повністю та зобов’язати обласний або Київський міський центр зайнятості розглянути питання про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину повторно.
Крок другий: договір
У разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, в якому визначаються права та обов’язки сторін, порядок перерахування роботодавцю коштів Фонду та виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, гарантії зайнятості працівника, якому виплачується допомога по частковому безробіттю на період карантину, відповідальність сторін, строк дії договору та порядок вирішення спорів.
Примірний договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину наведений у додатку 1 до Порядку №306.
Зверніть увагу! Коли йдеться про гарантію зайнятості працівника, якому виплачується ця допомога, мається на увазі, що роботодавець, який бажає отримувати фінансування, не може такого працівника звільнити протягом періоду, коли він отримував допомогу, і ще 6 місяців після, з наступних підстав:
- за скороченням чисельності чи штату, крім випадку повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП),
- угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП),
- за ініціативою самого працівника в разі порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП).
Уточнимо: звільнити працівника на підставі зазначених норм КЗпП можна. Але таке звільнення буде порушенням договору, укладеного роботодавцем із центром зайнятості.
В примірному зразку договору встановлено і обов’язок роботодавця письмово інформувати центр зайнятості про порушення цієї умови.
Якщо цю умову договору порушити, наступає відповідальність, передбачена п. 20 Порядку №306: кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду безробіття в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Якщо звільнення відбудеться з інших підстав, наприклад, за власним бажанням працівника (ч. 1 ст. 38 КЗпП), то роботодавець нічого не порушив і отриману раніше допомогу на такого працівника повертати Фонду не повинен. Зрозуміло, що після звільнення такого працівника вже не буде зазначено у відомостях, які надаються центру зайнятості (і допомоги за період після звільнення він не отримає).
Крок третій: відомості
Документи подані, договір укладено – що далі? Наступний крок – це отримання фінансування.
Як говорить п. 15 Порядку №306, перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється центром зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 2, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості.
Що ми бачимо з цього? Прямо обов’язок роботодавця подавати відомості про таких працівників щомісяця Порядок №306 не встановлює.
Проте в примірному зразку договору (додаток 1 до Порядку №306) говориться про:
- обов’язок роботодавця подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про працівників, яким призначена допомога, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом 5 календарних днів;
- право роботодавця додатково надавати центру зайнятості відомості про працівників, які не включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Тобто подання відомостей про працівників в первинному пакеті документів недостатньо. Щоб отримати допомогу, треба буде надавати такі відомості щомісячно.
А якщо раптом подані відомості зміняться (наприклад, працівник, якому призначено допомогу, візьме відпустку, оформить лікарняний або звільниться), про це обов’язково і швидко слід повідомити центр зайнятості.
Перелік працівників, зазначений у первинному пакеті документів, теж не є граничним. Наприклад, якщо протягом карантину далі скорочення робочого часу буде встановлено для більшої кількості працівників, про це варто повідомити центр зайнятості. Про таку можливість говорить і останній абзац п. 16 Порядку №306.
Крок четвертий: звітування
Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей).
Копія зазначеної відомості (відомості на виплату грошей) з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Що ми бачимо з цього? Окремого звіту про отримання та використання коштів не буде. Але повідомити про їх використання (по суті, підтвердити первинними документами) буде потрібно!
І ось тут важливий момент щодо підтвердження перерахування допомоги на рахунок працівникам. Виходить, що надати цю допомогу готівкою не вийде.
Контроль та відповідальність
Центри зайнятості під час надання допомоги будуть ретельно перевіряти подану роботодавцями інформацію (зокрема, звіряти її з даними Реєстру застрахованих осіб, який формується ПФУ на підставі щомісячних Звітів з ЄСВ). І в разі виявлення недостовірних даних – припинять надання допомоги.
Буде і документальна перевірка – протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам. У разі виявлення нецільового використання коштів, їх роботодавцю доведеться повернути Фонду безробіття. А ще сплатити штраф – у розмірі таких коштів.
