Для подальшого провадження бізнесу у будь-яких умовах роботодавці переводять працівників на віддалені форми роботи: дистанційну або надомну. Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розповідає, чим ці форми відрізняються одна від одної та як правильно оформити дистанційного працівника.
Дистанційні працівники працюють у будь-якому місці за власним вибором. Водночас вони мають бути на зв’язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Надомний працівник працює за місцем проживання або в інших визначених ним місцях поза приміщеннями роботодавця. Для такої роботи характерна закріплена робоча зона або технічні засоби, наприклад інструменти, приладдя для виробництва продукції, надання послуг або іншої роботи. Надомний працівник «прив’язаний» до вказаної у трудовому договорі адреси й може змінити її лише з дозволу роботодавця.
Режим роботи – ще одна відмінність. Надомний працівник зазвичай додержується загального режиму роботи підприємства. Тоді як на дистанційного правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються. Він/вона розподіляє робочий час на власний розсуд – може працювати хоч рано вранці, хоч пізно увечері.
За обома формами віддаленої праці діють норми тривалості робочого часу:
- нормальна тривалість – до 40 годин на тиждень;
- скорочена (для певних категорій працівників) – до 24 або 36 годин на тиждень.
