Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розповідає, що якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.
Якщо такої можливості немає, – працівнику можуть бути надані відпустки, в тому числі і без збереження заробітної плати.
У разі якщо роботодавець працівника не здійснює діяльність у зв’язку з воєнними діями – всім працівникам, незалежно від їх місцезнаходження, встановлюється простій.
Якщо простій не оголошувався, місцезнаходження працівника невідоме, трудові обов’язки він не виконує, – доцільно обліковувати його відсутність як відсутність з нез’ясованих причин.
Але така відсутність не може бути підставою для звільнення працівника за прогул.
Від редакції: На нашу думку, це роз'яснення вже застаріло. Така позиція Держпраці була актуальною (і корисною для працівників) на початку війни у 2022 році. Але відтоді до КЗпП було внесено зміни. Так, прогулом така відсутність на робочому місці, як і раніше, не вважається – працівник має право на безпечні умови праці, які в Україні нині знайти не просто. Та він має повідомити про причину своєї відсутності. Інакше роботодавець може скористатися п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, який містить таку підставу для припинення трудового договору, як відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
