Фахівець управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області надала консультативну допомогу працівникам релокованого підприємства у м. Знам’янці.
Інспекторка нагадала про основні вимоги чинного законодавства щодо укладення та припинення трудових договорів у період дії воєнного стану та відповіла на поставлені запитання.
Зокрема, роз’яснила, що разом із підприємством можлива релокація працівників у разі їх переведення в іншу місцевість разом із підприємством-роботодавцем або на іншу роботу на інше підприємство. Релокувати працівників можна як у межах країни, так і за кордон. Проте роботодавцю потрібно враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу законів про працю України переведення працівника в іншу місцевість допускається за його письмовою згодою. Саме переведення оформлюється наказом роботодавця.
У разі необхідності потрібно також укласти додаткову угоду до трудового договору, щоб внести зміни в реквізити роботодавця, якщо в трудовому договорі містилися положення, зокрема, про попереднє місцезнаходження юридичної особи, робоче місце працівника.
У зв’язку з переведенням в іншу місцевість відповідно до ч. 2 ст. 120 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.
Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім’ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім’ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.
Працівникам, які переїжджають у зв’язку з прийняттям їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються вищезазначені компенсації і надаються гарантії, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.
Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством є окремою підставою для припинення трудового договору згідно з п. 6 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. У разі звільнення на цій підставі працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Працівник може бути переведений на інше підприємство в іншу місцевість за наявності: його письмової згоди; та попередньої домовленості керівників підприємств про прийом працівника на роботу в іншу місцевість.
Договір із працівником припиняється відповідно до п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України на підставі заяви працівника. Натомість працівник подає заяву про прийом на роботу та укладає трудовий договір із новим роботодавцем. При цьому в укладенні трудового договору запрошеній на роботу особі не може бути відмовлено.
Працівник, який переїхав на роботу в іншу місцевість у порядку запрошення, також має право на отримання компенсацій і гарантій у зв’язку з переведенням, крім виплати одноразової допомоги.
