Численна судова практика показує, як правильно поводитись під час вручення повістки та як поводитись під час відеофіксації відмови від повістки. Чи потрібно з’являтись за викликом до ТЦК, якщо маєте відстрочку? Що робити, якщо виявлено невідповідність даних Резерв+ даним військового квитка? Як подавати заяву на отримання відстрочки – особисто чи поштою? Про це і не тільки – коротко висвітлимо судові рішення за останні кілька місяців.
Проходження ВЛК та звільнення від військової служби
Нагадаємо, що медичний огляд (розділ ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 №402) проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Ситуація із практики: під час призову особи на військову службу за мобілізацією не було встановлено придатність за станом здоров’я до військової служби, чим було порушено право особи на належну процедуру призову на військову службу під час мобілізації.
Чи може особа в такому разі через суд вимагати звільнення з військової служби?
Суд вважає, що ні. Адже факт непроходження особою медичного огляду під час призову не є свідченням непридатності до військової служби!
А отже, не може бути й підставою для звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.
Важливо! Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Аналогічно проведення медичного огляду за судовим рішенням особи військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права на належну процедуру призову.
Наслідки порушення порядку направлення повістки
1. Без опису до рекомендованого листа повістка не вважається врученою.
Відповідно до абз. 2 п. 16 Правил надання поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, повістку або інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів до районних (міських) ТЦК та СП може бути надіслано рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».
Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) працівник об’єкта поштового зв’язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв’язку адресат (одержувач) не з’явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об’єкта поштового зв’язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Як вбачається зі змісту копії повістки, особі належало з’явитися до ТЦ та СП для уточнення даних. Згідно з довідкою про причини повернення поштового відправлення – воно повернуто неврученим з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».
Водночас опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення не підтверджує того факту, що працівником ТЦК направлялась саме ця повістка, оскільки в ньому відсутні як підпис відправника, так і підпис з печаткою працівника поштового зв’язку.
Суд вважає, що таке рекомендоване повідомлення не є належним підтвердженням оповіщення військовозобов’язаного про виклик до районного ТЦК та СП (п. 41 Порядку №560). Тому суд закрив провадження в адміністративній справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про стягнення адмінштрафу в розмірі 17 тис. грн.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13.02.2025 у справі №642/531/25
2. Повістку отримано пізніше, ніж вимагалось прибути до ТЦК.
Громадянин був поданий у розшук за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервісті «Оберіг» інформацією, йому засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням було надіслано повістку 05.10.2024 про явку до ТЦК та СП 15.10.2024.
Втім, повідомлення про вручення повістки повернулося, а сама особа вчасно не з’явилась, чим порушила законодавство про мобілізацію. По суті правопорушення сам громадянин пояснив, що він не прибув по повістці, оскільки отримав повідомлення про повістку 18.10.2024, забрав повістку 21.10.2024, прибув до ТЦК 21.10.2024. Згідно з відомостями з електронної системи «Укрпошти» повістку отримано 22.10.2024.
Окрім того, судом з’ясовано, що особа перебуває на обліку в першому ТЦК, що підтверджується військово-обліковим документом із застосунку «Резерв+», де міститься вказівка «дані уточнено вчасно». Дата уточнення даних 02.07.2024, має бронювання до 18.02.2025.
За таких обставин суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час виклику до відділу РТЦК, оскільки таку повістку вручено лише 22.10.2024, тобто на п’ять днів пізніше визначеної у повістці дати 15.10.2024.
Суд визнав немотивовані підстави для виклику за повісткою для уточнення даних, відсутні й фактичні дані щодо конкретної інформації, яку не оновив громадянин і яка підлягала уточненню під час виклику. Зазначені обставини не містяться ні у тексті повістки, ні в протоколі, ні у спірній постанові. Тому постанову скасовано, а провадження у справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрито.
Рішення Дунаєвецького районного суд Хмельницької області від 13.02.2025 у справі №674/31/25
Повістки про уточнення даних та розшук військовозобов’язаних
1. Повістка для уточнення даних, а адмінвідповідальність – за непроходження ВЛК.
29.07.2024 особі вручено під підпис повістку про необхідність явки до РТЦК для уточнення своїх персональних даних.
Разом з тим, як встановлено судом, такою особою вчасно оновлено свої персональні дані через додаток Резерв+, про що було надано відповідний доказ.
На запитання суду «Які саме персональні облікові дані необхідно оновити ОСОБА_1, окрім вже оновлених у Резерв+?» представник РТЦК відповів, що оновлення облікових даних охоплюється як проведенням медичного огляду, так і з’ясуванням стану здоров’я військовозобов’язаного для визначення можливості його подальшої мобілізації. Однак про проведення медичного огляду стосовно особи в повістці не йдеться, але це не впливає на результат розгляду справи в суді.
Зазначені аргументи ТЦК на переконання суду не узгоджуються з положеннями чинного законодавства, зокрема з положеннями ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У повістці про виклик до ТЦК та СП зазначається, зокрема, мета виклику.
Проте особу притягнуто до відповідальності саме за неприбуття за повісткою для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Але для здійснення такого заходу особу до РТЦК не викликали, а у повістці чітко зазначено «для уточнення персональних даних».
Тому підстава притягнення до адмінвідповідальності не відповідає зазначеній підставі у протоколі про адмінправопорушення, а також меті виклику особи – для уточнення персональних даних.
Таким чином, особу не може бути притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постанову про накладення адмінстягнення скасовано, справу закрито.
Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.11.2024 у справі № 694/2606/24
2. Посилання лише на ст. 210-1 КУпАП неприпустимо, слід вказати чітке порушення.
Постановою про адмінправопорушення особу визнано винуватою у вчиненні «порушення правил військового обліку», оскільки вона не повідомила ТЦК про зміни місця проживання (перебування), освіти, сімейного стану та стану здоров’я. Також особа невчасно стала на військовий облік.
Оскільки жодним нормативним актом не передбачено обов’язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП з’являтися для уточнення та актуалізації персональних даних, а тим паче, для проходження з власної ініціативи ВЛК чи «вирішення питання призову на військову службу по мобілізації», то у його діях відсутня об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення за ч. 1 та 2 ст. 210-1 КУпАП.
На порушення вимог ст. 283 КУпАП у оскаржуваній постанові зазначено, що особою вчинено адмінправопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. Однак така кваліфікація є неконкретною, оскільки ця норма має дві частини. Але яку саме порушила особа, – не зазначено.
Крім того, приписами ч. 1 ст. 268, ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 277-2, ст. 278, 280 КУпАП визначено порядок розгляду справ про адмінправопорушення.
Всупереч викладеному ТЦК не врахував згаданий порядок, тому суд доходить висновку, що оскільки особу не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи стосовно неї, таку особу позбавлено права на захист. Крім того, в постанові про адмінправопорушення не наведеного жодного доказу, який би підтверджував факт порушення правил військового обліку за ст. 210 КУпАП. Постанову скасовано, справу закрито за відсутністю події та складу адмінправопорушення.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, постанова від 17.12.2024 у справі № 726/2158/24
3. Усне уточнення даних призовника не передбачене чинним законодавством.
Громадянин протягом встановлених 60 днів не уточнив персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, в/з, резервіста або у ТЦК та СП у період з 18.05.2024 до 16.07.2024.
Водночас у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 він неодноразово з’являвся до ТЦК, де подавав інформацію про свої незмінні, до цього часу, дані. Проте він не мав військово-облікового документа – тимчасове посвідчення військовозобов’язаного було видано лише 28.10.2024.
Крім того, законом передбачено можливість отримання держателем ЄДР персональних даних призовників шляхом взаємодії з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, держателями яких є державні органи, одним з яких є ТЦК.
Також громадянин вважав, що днем виявлення правопорушення є 17.07.2024, бо з цього дня у працівників ТЦК виникла можливість виявити осіб, які не оновили своїх даних у період з 18.05.2024 по 16.07.2024. Тому він переконував, що на момент складення постанови строк накладення адміністративного стягнення закінчився, тому що минуло більше трьох місяців (постанова датована 28.10.2024).
Згідно з витягом з АІТС «Оберіг» громадянин жодним із доступних способів уточнення своїх персональних даних не скористався, чим порушив правила військового обліку. Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів може перевірити, чи уточнив військовозобов’язаний свої персональні дані. Однак і уточнити свої персональні дані у встановлений законом строк він мав особисто в один із визначених способів. Обов’язок такого уточнення в силу закону покладається на військовозобов’язаного.
Постанову про притягнення до адмінвідповідальності залишено в силі.
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №559/4215/24
4. Резерв+ та Оберіг мають різні дані – який має перевагу?
07.10.2024 громадянину була надіслано повістку про необхідність з’явитись 18.10.2024 до ТЦК для уточнення даних, чого він не зробив та отримав постанову про адмінправопорушення.
В Інструкції з користування застосунком Резерв+ зазначено, що після проходження процедури оновлення персональних даних та встановлення код-пароля застосунок відправляє запит в реєстр Оберіг для отримання облікових даних з реєстру. Процедура отримання даних може тривати деякий час. Застосунок повідомить про завершення цієї операції за допомогою відповідного сповіщення у смартфоні, і після цього відбудеться перехід на головний екран застосунку, де буде відображено військово-обліковий документ в електронній формі (далі – еВОД). Якщо статус «Потребує уточнення», еВОД і QR-код не формуються. У такому разі відобразяться дані з реєстру Оберіг. Електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+ має таку саму юридичну силу, як і паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток чи приписне.
Громадянином 27.01.2025 було зроблено витяг із системи «Резерв+», де наведено інформацію про його перебування на військовому обліку як непридатного в мирний час, обмежено придатного у воєнний час, дата уточнення даних 16.07.2024. Дата проходження ВЛК – 12.11.2020. Проте суд звертає увагу, що у цьому витягу відсутня інформація про порушенням громадянином військового обліку, а тому його дані потребують уточнення.
Суд скасував постанову про накладення адмінстягнення, оскільки вона також не містить певної інформації. А саме: які персональні дані не могли бути одержані ТЦК самостійно із доступних джерел; не зазначено, що вживалися заходи для отримання цих персональних даних і що такі заходи були невдалими (отримати потрібну інформацію, не звертаючись до громадянина, ТЦК не вдалося).
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 у справі №953/1094/25
5. Військово-облікові дані оновлені, відстрочку надано – чи обов’язково з’являтися за викликом ТЦК для уточнення даних?
Суд встановив, що громадянин має військово-обліковий документ з «Резерв+», дані своєчасно оновлено (дата уточнення даних – 01.07.2024). А наказом Мінекономіки від 08.07.2024 громадянину було вдруге надано відстрочку від призову – тепер строком на 9 місяців до 26.03.2025.
Тому суд не побачив умислу особи на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема неявку на виклик до ТЦК для уточнення облікових даних. При цьому з постанови про притягнення до адмінвідповідальності незрозуміло, які саме персональні дані він був зобов’язаний уточнити.
Окрім того, враховуючи примітки до ст. 210 КУпАП, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме: за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 у справі №953/18/25
Відеофіксація відмови від повістки
За приписами ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової), громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати з собою військово-обліковий документ, під час перевірки якого представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Такі вимоги щодо фіксації перевірок документів застосовуються з 17.07.2024 за Законом №3633 від 11.04.2024.
Однак доказів проведення фото- і відеофіксації процесу пред’явлення та перевірки документів громадянина суду не надано, в матеріалах адмінсправи – відсутні.
У разі відмови резервіста або військовозобов’язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину та реєструється в районному (міському) ТЦК.
Окрім того, працівники ТЦК мають доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також можливість отримувати необхідні дані з реєстру.
Суд скасував постанову про притягнення до адмінвідповідальності, оскільки на дату її складення громадянин своєчасно оновив дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також мав електронний військово-обліковий документ, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий, і міг бути перевірений працівниками ТЦК на місті перевірки документів.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.122024 у справі №754/14860/24
Важливо! У справі №756/10897/24 суд скасував постанову про адмінправопорушення, оскільки навіть за наявності доказів відмови від повістки норми чинного законодавства не містять визначення такого виду повістки, як «бойова».
Порядок подання заяв про відстрочку від призову
Громадянин звернувся до ТЦК із заявою про надання відстрочки від призову.
Як підставу для надання відстрочки він вказав п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви про надання відстрочки долучив копії документів, які надають йому право для її отримання та письмові пояснення, в яких описано, що він здійснює догляд за батьком за його вибором між кількома військовозобов’язаними, та про неможливість здійснення такого догляду іншими невійськовозобов’язаними особами. Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії батько має другу групу інвалідності.
Заяву була надіслано засобами поштового зв’язку цінним листом з описом вкладення на адресу ТЦК.
ТЦК відмовив у наданні відстрочки, пояснивши, що громадянин не надав усіх документів відповідно до абз. 13 ч. 1 п. 23 постанови КМУ №560.
Суд скасував рішення Комісії ТЦК та зобов’язав повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду. Адже Комісією не зазначено, які саме документи, передбачені додатком 5 до Порядку №560, не були долучені до заяви, не вивчав і надавав оцінку підставам та документам, що додані до заяви та не здійснював перевірку відомостей щодо його родинних зав’язків, у т.ч. за допомогою відповідних державних реєстрів.
Суд наголошує, що у разі виникнення сумнівів у достовірності наданих заявником документів, які підтверджують право на відстрочку від призову, ТЦК (Комісія) має право самостійно звертатися із запитами до відповідних органів державної влади. Мета таких запитів – перевірка або спростування права громадянина на відстрочку.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №380/22558/24
Вимога до ТЦК про зміни до даних відповідно до військового квитка
Відповідно до відмітки про військовий облік військового квитка «17.05.2022 призовною (медичною) комісією громадянин визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за гр. II ст. 38 а, знятий з військового обліку». Зазначене в тому числі підтверджується відповідною довідкою ВЛК від 17.05.2022, де зазначено: «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Водночас у додатку «Резерв+» громадянин пройшов всі етапи реєстрації та отримав інформацію, що він перебуває «на обліку».
У зв’язку із встановленими розбіжностями він письмово звернувся до ТЦК із заявою про внесення всіх облікових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, але від нього вимагали особисто з’явитися до відповідного ТЦК.
Суд зазначив, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, громадянин для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) ТЦК за місцем перебування на військовому обліку у паперовій або в електронній формі.
При цьому ані Порядком №94, ані Порядком №559 не передбачено вимоги особистого прибуття до ТЦК для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Суд зобов’язав ТЦК внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про виключення громадянина з військового обліку відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №520/29061/24