Ми вже писали, що 27 березня 2025 року ВРУ прийняла законопроєкт №10164-1 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи». Про це йдеться у картці законопроєкту.
Наразі вже з’явився текст Закону №4339, який підписано Головою ВРУ. Тож маємо вже готовий закон, який не буде змінюватись і чекає лише на підпис Президента. Далі дізнаємося, що саме зміниться у КЗпП внаслідок його прийняття.
Після його підписання Закон №4339 набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Зміни у надомній роботі
Так, у ст. 60-1 КЗпП буде прописано, що особливості направлення працівника, який виконує надомну роботу, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про надомну роботу.
Нарешті у КЗпП буде прямо прописано, що спрямування працівників у відрядження є законним й у випадку, якщо працівник працює на дому.
До того ж у цій нормі з’явиться окрема норма для переходу працівників на надомну роботу, які вони є батьками дитини віком до 14 років.
Так, за погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах надомної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання.
З дня набрання чинності Законом працівники з дітьми до 14 років з тих регіонів, де встановлене дистанційне навчання, зможуть офіційно оформити перехід на надомну роботу з такої причини.
Звісно, для цього працівник повинен буде написати та подати заяву, спираючись на цю норму, а роботодавець – видати відповідний наказ.
Зміни у дистанційній роботі
У ст. 60-2 КЗпП з’явиться нова частина. За нею у разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Тепер це буде вже обов’язковою умовою для оформлення відрядження.
Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження встановлюватимуться трудовим договором про дистанційну роботу.
Нарешті у КЗпП буде прямо прописано, що спрямування працівників у відрядження є законним й у випадку, якщо працівник працює дистанційно. Але для цього роботодавцю треба буде знати, звідки працівник їде у відрядження, тобто місце (адресу), з якого він працює дистанційно. Про що працівник має обов’язково повідомити роботодавця!
Також ст. 60-2 КЗпП буде доповнено нормою для переходу на дистанційну роботу працівників, які є батьками дитини віком до 14 років. А саме: за погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах дистанційної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання.
Працівники, які мають дітей до 14 років, що навчаються дистанційно, зможуть працювати не тільки на дому, а і дистанційно!
Зміни у гарантіях і компенсаціях при службових відрядженнях
До ст. 121 КЗпП буде внесено косметичні правки, які не змінюють загальних правил оформлення відряджень.
Але з’явиться окрема норма щодо правил відряджень для працівників-дистанційників.
Так, у разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (ст. 60-2 КЗпП), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження.
Тобто для відряджень дистанційних працівників у наказах має зазначатися детальний маршрут поїздки.