Основні соціальні гарантії та пільги осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема у сфері трудових відносин, закріплені у Законі України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796-XII).
Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці розповідає, що відповідно до Закону №796-XII, особи, що постраждали, мають особливі гарантії у трудових відносинах.
Для всіх категорій: 100% оплата тимчасової непрацездатності незалежно від страхового стажу.
Також поширюється на дружину (чоловіка) померлого або опікуна дітей померлого.
Переважне право на залишення на роботі при звільненні за п. 1 ст. 40 КЗпП (ліквідація, реорганізація, скорочення).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону №796-XII громадяни, віднесені до категорії 1 і 2, а також учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3, мають переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в т. ч. при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи.
У разі вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше одного року. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.
При переведенні у зв’язку із станом здоров’я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року.
Щорічна основна відпустка у зручний для працівника час.
Додаткова оплачувана відпустка: 14 робочих (16 календарних) днів на рік.
Для категорії 1:
Допомога з тимчасової непрацездатності до 4 місяців поспіль або до 5 місяців у році для працюючих інвалідів.
Для категорії 2:
Відшкодування втраченого заробітку у випадку стійкої втрати професійної працездатності без встановлення інвалідності.
Для категорії 3:
Додаткова щорічна відпустка до 14 робочих днів (16 календарних) без збереження заробітної плати одному з батьків, які виховують неповнолітніх дітей на забруднених територіях.
Увага!
Сатттею 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавцю надано право обмежити надання щорічних і додаткових відпусток на період дії воєнного стану.
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Положення другого речення абзацу другого та абзацу третього цієї частини не застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми ч. 7 ст. 79, ч. 5 ст. 80 КЗпП та ч. 5 ст. 11, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про відпустки» у період дії воєнного стану не застосовуються.
У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки».
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Водночас пільги трудові гарантії для громадян, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, залишаються пріоритетом і повинні максимально враховуватися при плануванні робочого часу та відпусток.