Головне управління Міндоходів у м. Києві повідомляє власникам автомобілів, які здають авто в оренду роботодавцю, що компенсація за використання для потреб виробництва особистого транспорту не належить до фонду оплати праці.
Відповідно до пункту 153.7 статті 153 Податкового кодексу України, передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов’язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Якщо юридичною або фізичною особою – підприємцем укладено договір оренди легкового автомобіля з фізичною особою, у тому числі, що перебуває з ним у трудових відносинах, то за умови, що такий автомобіль використовується у господарській діяльності платника і понесені витрати належним чином документально підтверджені, суми орендної плати за легковий автомобіль та понесених витрат на його утримання можуть бути враховані у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування податку на прибуток підприємств.
Згідно з пунктом 146.12 статті 146 Податкового кодексу України, сума витрат, що пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат. Такі витрати на поліпшення (ремонт) основних засобів враховуються при визначенні об’єкта оподаткування залежно від призначення основних засобів.
У випадку, коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов’язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонт/поліпшення об’єкта оперативного лізингу (оренди), то за умови належного документального підтвердження понесених витрат, орендар має право суму витрат на ремонт та поліпшення орендованого легкового автомобіля включити до витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації та є на балансі орендаря на початок звітного року. Частина вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що перевищує віднесену на витрати, амортизується орендарем як окремий об’єкт.