Недержавна пенсія для працівників за рахунок роботодавця: ДПС розповіла про податкові наслідки

1. Чи потрібно збільшувати фінрезультат до оподаткування податком на прибуток?
2. Чи треба буде роботодавцю визнати ПЗ з ПДВ?
3. Чи оподатковуються внески, сплачені за працівника, ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
4. Які ще є роз’яснення із «ЗІР», про які варто знати роботодавцю і працівнику?
5. Висновки і поради роботодавцю

Коментар до ІПК ДПС від 15.06.2026 №3453/ІПК/99-00-21-02-02

Одним із варіантів мотивації працівників на підприємстві може бути програма недержавного пенсійного страхування. Тобто коли роботодавець сплачує недержавному пенсійному фонду внески, а працівник згодом отримує, крім державної пенсії, ще і пенсію від такого фонду. Можливий і варіант, коли частину внесків сплачує сам працівник, але головна ідея у тому, що в накопиченні такої додаткової пенсії для працівника бере участь його роботодавець.

Проте перш ніж укласти договір, варто порадитись, які податкові наслідки він спричинить. Тому одне з вітчизняних підприємств звернулося до ДПС за роз’ясненнями.

Розглянемо, що відповіли податківці.

Чи потрібно збільшувати фінрезультат до оподаткування податком на прибуток?

Об’єкт оподаткування податком на прибуток розраховується на основі бухгалтерського фінрезультату (згідно з П(С)БО або МСФЗ), який згідно з пп. 134.1.1 ПКУ коригується на податкові різниці.

Але випадок із недержавним пенсійним страхуванням спеціально прописаний у ПКУ. Тобто витрати зі сплати внесків, звісно, у бухобліку будуть, і визнаватимуться вони за звичайними правилами. А от вплив таких внесків на об’єкт оподаткування податком на прибуток (фінрезультат) прямо залежить від виконання роботодавцем умов, прописаних в пп. 14.1.52-2 ПКУ.

Мінімальний строк дії договору недержавного пенсійного страхування – 5 років!

До договору страхування додаткової пенсії висуваються суворі обмеження:

• пенсійний вік застрахованого не може бути меншим за загальновстановлений більш ніж на 10 років;
• дострокове розірвання договору заборонене, крім критичних випадків (онкологія, інсульт, інвалідність І чи ІІ групи, виїзд на ПМП за кордон або смерть) згідноп п. 14.1.52-2 ПКУ;
• якщо такий договір розривається протягом перших 5 років його дії, роботодавець має збільшити фінрезультат до оподаткування за ст. 123-1 ПКУ.

Відповідно до ст. 123-1 ПКУ роботодавець зобов’язаний збільшити свій фінансовий результат до оподаткування на суму всіх раніше сплачених внесків. Ба більше – доведеться сплатити пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору. Штрафні санкції за заниження об’єкта оподаткування з податку на прибуток до роботодавця не застосовуються.

Чи треба буде роботодавцю визнати ПЗ з ПДВ?

Тут негативних наслідків не буде. Податківці чітко зазначили: об’єктом оподаткування ПДВ, згідно з п. 185.1 ПКУ, є операції з постачання товарів або послуг на митній території України.

Оскільки перерахування грошей у межах пенсійного плану не передбачає взамін жодного постачання послуг чи товарів у розумінні пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 ПКУ, ПДВ тут немає. Рух коштів на фінансування пенсійного плану не є об'єктом оподаткування.

Чи оподатковуються внески, сплачені за працівника, ПДФО, ВЗ та ЄСВ?

Свою відповідь ДПС побудувала залежно від джерел походження коштів на майбутню пенсію.

Частина 1. Внесок із заробітної плати працівника

Коли сума утримується із зарплати за заявою працівника, податкові наслідки виглядають стандартно:

• вся нарахована зарплата спочатку оподатковується в загальному порядку: 18% ПДФО (пп. 164.2.1 ПКУ) та 5% військового збору (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), а також є базою для нарахування 22% ЄСВ (ст. 7 Закону про ЄСВ);
• оскільки ці гроші вже були оподатковані як зарплата, то при їхньому подальшому перерахуванні до пенсійного фонду повторного оподаткування не виникає. Логіка проста: це власні кошти працівника, які він просто попросив переказати за певною адресою.

Частина 2. Внесок за рахунок коштів роботодавця

Коли компанія сплачує всі або частину внеску до недержавного пенсійного фонду за свій рахунок, ці кошти класифікуються податківцями як «інший дохід» працівника (пп. 164.2.20 ПКУ).

ДПС в ІПК нагадала про пільгу за пп. 164.2.16 ПКУ (яка дозволяє роботодавцю платити за працівника страхові внески без оподаткування ПДФО, але в межах 30% від зарплати). 

Зверніть увагу!

Пп. 164.2.16 ПКУ, який встановлює пільгу з ПДФО (а отже, і з ВЗ), каже, що внески мають бути сплачені в межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону.

В нас є Закон про недержавне пенсійне забезпечення. І він каже, що недержавний пенсійний фонд, діяльність якого він регулює, має бути і створений згідно з цим законом. Тобто якщо підприємство вирішить застрахувати своїх працівників в іноземному пенсійному фонді, пільги не буде.

Те саме стосується і самих роботодавців, що сплачують внески. Пільгою з ПДФО можна скористатися, якщо внески сплачують роботодавці-резиденти. Якщо роботодавець є нерезидентом, то пільги у його працівників з України не буде – сплачені роботодавцем внески треба буде задекларувати і сплатити з їх суми 18% ПДФО та 5% ВЗ.

Натомість приємний бонус щодо ЄСВ – він на такі внески від роботодавця не нараховується.

Які ще є роз’яснення із «ЗІР», про які варто знати роботодавцю і працівнику?

Роз'яснення 1

Ситуація: сума внесків сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування авансом за весь рік (квартал).

ДПС: сума включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку того місяця, в якому здійснюється перерахування таких внесків та оподатковуються відповідно до пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ.

Докладно про це у «ЗІР».

Чому податківці дійшли такого висновку?

Тому що вони буквально розуміють вимогу щодо 30% від нарахованої зарплати. Якщо внески сплачуються наперед, наприклад наприкінці грудня за наступний рік, то ще немає нарахованої зарплати за ті календарні місяці, за які вони сплачуються. А немає зарплати – немає і пільги.

Підтвердження цьому ми бачимо в наступній консультації в «ЗІР».

Роз'яснення 2

Ситуація: роботодавець-резидент за свій рахунок сплачує на користь працівника суму внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування, але дохід у вигляді заробітної плати ще не нараховувався таким роботодавцем.

ДПС: сума таких внесків оподатковується в повному обсязі без урахування положень пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ. Водночас пп. 169.4.3 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Докладно про це у «ЗІР».

А якщо працівник – внутрішній сумісник і отримує дві зарплати від одного роботодавця? Як порахувати ліміт 30%? Ось що кажуть про це податківці. 

Роз'яснення 3

Ситуація: оподаткування коштів недержавного пенсійного забезпечення, якщо працівник працює як внутрішній сумісник.

ДПС: оскільки виконання іншої роботи, крім основної, внутрішні сумісники здійснюють на підставі укладеного окремого трудового договору, то з метою застосування пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ під час оподаткування суми коштів, сплачених роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування на користь працівника, що працює на одному підприємстві за основним місцем та як внутрішній сумісник, потрібно враховувати нараховану такому працівнику за місяць виключно заробітну плату за основним місцем роботи або заробітну плату, нараховану як внутрішньому суміснику, залежно від виду страхування.

Докладно про це тут.

Висновки і поради роботодавцю

1. Перш ніж включати працівника у таку програму, оцініть ризики його звільнення. Якщо договір буде розірвано раніше ніж через 5 років, компанії доведеться коригувати фінрезультат та платити пеню.
2. Обов’язково зберіть письмові заяви (згоди) від працівників на утримання відсотка із зарплати. Це застрахує компанію від звинувачень у неправомірних відрахуваннях.
3. Пам’ятайте, що внески на страхування, які компанія платить від себе в іноземний фонд, ДПС не схильна включати під 30%-ву податкову пільгу. Закладайте додаткові 23% (18% ПДФО + 5% ВЗ) витрат на фінансування цієї програми. Хоча на ЄСВ у цій частині вдасться законно зекономити.

Все про єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ у 2026 році – посилання на нові бланки, докладні інструкції із його заповнення та подання, складання додатків до Податкового розрахунку, виправлення помилок, штрафи за неподання чи несвоєчасне подання єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ – читайте у путівнику від редакції «Дебет-Кредит»: 

Єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ у 2026 році: інструкція із заповнення, додатки, виправлення помилок, штрафи