Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
4 лютого 2012 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту майнових прав дітей»
Тепер органи опіки та піклування мають повноваження звертатися до нотаріуса за накладенням заборони на відчуження нерухомого майна, що належить дітям.
Відмовити в операції (і, отже, накласти заборону на відчуження) можна лише у конкретно визначених випадках, коло яких визначено у частині п’ятій статті 177 Сімейного кодексу. Таких випадків сім, серед них — позбавлення батьківських прав, наявність рішення про відбирання дітей, спори між батьками з приводу розпоряджання майном дітей. Також у здійсненні операції може бути відмовлено, якщо вона призведе до звуження обсягу наявних майнових прав і свобод дитини або до порушення його інтересів, що охороняються законом.
Зняття заборони здійснює нотаріус також на підставі звернення згаданих органів, в якому повинна йтися про усунення обставин, через які було накладено заборону.
