Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 301.04.02) нагадує, що розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Частиною першою ст. 7 Закону №2464 визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, що включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону №2464).
Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону №2464 ставка 8,41% визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів, встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди. Тож, вказана пільга не розповсюджується на фізосіб - підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів.
Іншого Законом №2464 не передбачено.
Враховуючи зазначене, фізособи-підприємці нараховують ЄСВ на зарплату працівників-інвалідів у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ.
