Коментар до листів ПФУ від 24.02.2023 р. №2800-030401-8/9537,
від 28.02.2023 р. №2800-030401-8/10221,
від 27.02.2023 р. №2800-030401-8/10042
Раніше Держпраці на своєму сайті розмістила роз’яснення, в якому зазначила: е-лікарняний мобілізованого працівника, що міститься на порталі ПФУ, роботодавцю оплачувати не потрібно.
Пояснювалося це тим, що мобілізований працівник обліковується у військовій частині, де йому й оплатять цей е-лікарняний.
Цю консультацію ви можете прочитати тут.
Та чи погодяться з нею Мінекономіки (яке наразі керує Держпраці) та ПФУ (який тепер контролює виплати допомоги з тимчасової непрацездатності)?
Маємо кілька роз’яснень на цю тему, які ми вирішили об’єднати в цій статті.
Гарантії педагогам на військовій службі
Нагадаємо, що згідно з частиною 3 ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними під час мобілізації, призваними на строкову військову службу, за тими, які уклали контракт, зберігаються лише посада і місце роботи з 19.07.2022 р.
Та на працівників-педагогів гарантії поширюються саме за статтею 57 Закону про освіту.
Мінекономіки у своєму листі від 27.09.2022 р. №4711-06/66974-03 зазначило ствердну позицію про збереження місця роботи та середнього заробітку усім працівникам-педагогам, які пішли до війська, чи то мобілізований, чи то контрактник.
Посилалися у цьому листі на ст. 57 Закону про освіту, де зазначено про гарантії від держави педагогічним та науково-педагогічним працівникам, які передбачають, зокрема, що у разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за такими працівниками зберігається попередній середній заробіток.
Втім, Мінекономіки вже в листі від 04.10.2022 р. №4711-06/68341-09 змінило свою позицію і зазначило, що лист від 27.09.2022 р. №4711-06/66974-03 слід вважати неактуальним. Тож, на останню думку Мінекономіки, за педагогічними та науково-педагогічними працівниками, які проходять військову службу за контрактом, середній заробіток зберігати не потрібно.
Разом з тим МОН у листі від 04.10.2022 р. №1/11363-22 також наголосило, що за педагогічними та науково-педагогічними працівниками, які проходять військову службу за контрактом, середній заробіток не зберігають.
Але це стосується звичайного випадку збереження зарплати. А що з лікарняними?
Спочатку ПФУ висловив доволі фіскальну позицію.
У листі ПФУ від 28.02.2023 р. №2800-030401-8/10221 фахівці, пославшись на частину першу статті 12 Закону №1105, зауважили, що право на страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи, і це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
І далі зазначили, що військовослужбовці не набувають права на страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від Пенсійного фонду України, оскільки їх не віднесено до осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Тобто жодних лікарняних усім мобілізованим. Втім, зовсім без оплати цей період не залишиться, як ви побачите далі.
Але що ж там з педагогами? Чи є для них особливі правила оплати лікарняних, на думку ПФУ? Закон ніби каже, що так. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов'язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за таким працівником зберігається попередній середній заробіток (частина друга статті 57 Закону про освіту).
Проте наостанок у цьому листі фахівці ПФУ зазначають: у зв'язку з тим, що у статті 57 Закону №2145 не йдеться про втрату середньої заробітної плати під час проходження військової служби за контрактом педагогічного працівника, то компенсація втраченої заробітної плати за час тимчасової непрацездатності такому працівнику не здійснюється.
Аналогічного висновку ПФУ дійшов і щодо решти працівників.
Лікарняні решті працівників-захисників: позиція ПФУ
У своєму листі від 24.02.2023 р. №2800-030401-8/9537 ПФУ зазначив таке.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
І, посилаючись на частину третю ст. 119 КЗпП, фахівці Фонду підкреслили, що у працівника, за яким на період військової служби зберігаються лише місце роботи і посада, не відбувається втрати заробітної плати за такий період. Тому допомога по тимчасовій непрацездатності за місцем збереження місця роботи і посади не надається.
Тобто акцентовано увагу саме на тому, що оскільки не відбувається втрати заробітку, то платити лікарняні немає потреби. А якщо середній заробіток роботодавець виплачує добровільно?
Відповідь на це запитання міститься далі у цьому самому листі. Так, фахівці ПФУ нагадують, що для військовослужбовців діють особливі норми соціального захисту на випадок тимчасової втрати працездатності.
Абзацом другим пункту 9 розділу I Порядку №260, визначено, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Тобто якщо працівник перебуває на військовій службі, але у роботодавця на порталі ПФУ з’явився е-лікарняний на такого працівника, його оплачувати не потрібно - цей час оплатить ЗСУ (грошовим забезпеченням).
На думку автора, для уникнення непорозумінь треба було б, щоб такі е-лікарняні роботодавців взагалі б і не зачіпали. Втім, маємо те, що маємо.
Оскільки такий лікарняний не можна залишати без уваги, а потрібно прийняти рішення, оплачувати його чи ні, роботодавець повинен зробити внутрішній документ про відмову в оплаті листка непрацездатності з позначкою (увільнений у зв'язку з проходженням військової служби на підставі наказу №...).
Лікарняний відкрито на час медогляду у ТЦК: оплачувати чи ні?
Нагадаємо, що у статті 16 Закону №1105 зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання під час вчинення нею кримінального правопорушення;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
І тут маємо черговий лист ПФУ від 27.02.2023 р. №2800-030401-8/10042, в якому йдеться про е-лікарняний за період проходження медогляду.
Нагадаємо, частиною першою статті 23 Закону №1105 передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.
Але насправді, якщо роботодавець на порталі ПФУ бачить е-лікарняний працівника, це не завжди означає, що його буде оплачено.
Якщо цей лікарняний було відкрито на період обстеження за направленням ТЦК, то надання допомоги по тимчасовій непрацездатності в такій ситуації не передбачено нормами Закону №1105. Принаймні такою на сьогодні є позиція ПФУ, хоча у переліку відмов в оплаті цього випадку немає.
Але, на думку автора, було би легше за наявності розширеного переліку відмов в оплаті лікарняних, та й причини непрацездатності в самих е-лікарняних також потрібно було б розширити. Тобто насправді відповідь на це запитання мала би міститися у законі, а не в листах від ПФУ.
Проте сподіваємось, що трудових спорів з цього приводу не буде, адже оплату за такі дні працівник все ж таки отримає. За період обстеження за направленням у ТЦК є гарантія збереження середнього заробітку за працівником, і зазначено її у частині 2 ст. 119 КЗпП та частині 2 ст. 21 Закону №2232.
Працівники, які скеровуються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, зі збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Тож у цій ситуації середню зарплату зберігаємо і рахуємо за Порядком №100, а не за Порядком №1266.
А як роботодавцю дізнатися, що працівник був на медогляді саме за направленням у ТЦК? Фахівців ПФУ в коментованому листі наголосили, що підпунктом 4 пункту 2 розділу IV Порядку №189 передбачено, що лікарі видають документ, що засвідчує тимчасову непрацездатність особи для пред'явлення за місцем вимоги у вигляді довідки довільної форми, засвідченої підписом лікаря й печаткою суб'єкта господарювання, особам, які проходять обстеження у суб'єктів господарювання за направленням військових комісаріатів.
