"Судова влада України" повідомляє, що Рівненський апеляційний суд скасував оскаржуване позивачем — приватним вищим навчальним закладом — судове рішення, яким місцевий суд відмовив йому у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої керівником підприємства — відповідачем у справі, та відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) роз’яснив позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Суду відомо, що у 2019 році приватний вищий навчальний заклад звернувся з позовом до відповідача, який відповідно до наказу, виданого на підставі протоколу Загальних зборів Засновників Коледжу, став до виконання обов’язків директора освітнього закладу.
За час перебування відповідача на посадах в.о. та т.в.о. директора Коледжу, позивач уклав низку договорів, за яким були здійснені платежі.
У матеріалах справи також міститься рішення апеляційного господарського суду, яким визнано недійсним рішення Загальних зборів Засновників Коледжу.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача неповноважними, звернувся до суду першої інстанції з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої керівником підприємства.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову, мотивуючи своє рішення недоведеністю позовних вимог: якими саме діями позивачеві завдано матеріальної шкоди, в чому вона полягає, неправомірність діяння відповідача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями.
Не погодившись із такою позицією суду першої інстанції, позивач оскаржив судове рішення до Рівненського апеляційного суду. Просив його скасувати та ухвалити нове — про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Позивач у справі має організаційно-правову форму товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно з ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України, до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командні товариства.
Як зазначено у ч. 1 ст. 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
Зі змісту статуту приватного вищого навчального закладу вбачається, що директор коледжу є посадовою особою товариства та несе відповідальність перед засновниками за стан діяльності Коледжу, в тому числі фінансово-господарської.
Враховуючи ці обставини, відповідач, як директор Коледжу, належить до кола суб’єктів, на яких поширюється дія п. 12 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі у тексті — ГПК України) та вважається посадовою особою юридичної особи — позивача у справі.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо відшкодування шкоди, завданої керівником підприємства, зокрема за позовною вимогою про стягнення збитків, завданих безпідставною виплатою заробітної плати, стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень саме як посадової особи — директора підприємства.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що висловлена ним у постанові Великої Палати від 14 квітня 2020 року у справі №910/12217/19 (провадження №12-24гс20), де зазначено, що наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та посадовою особою цієї юридичної особи не впливає на визначення юрисдикції спорів за позовом власника (учасника, акціонера) до такої посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, поданим власником (учасником, акціонером) в інтересах юридичної особи. Такі спори підлягають розгляду господарськими судами відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 54 ГПК України.
За встановлених обставин позов освітнього закладу до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої керівником підприємства, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки належить до господарської юрисдикції.
Рівненський апеляційний суд ухвалив рішення про скасування оскаржуваного позивачем рішення суду попередньої інстанції та закриття провадження у справі з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Дотримуючись вимог ч. 1 ст. 256 цього Кодексу, апеляційний суд роз’яснив позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Рівненського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 17 липня 2025 року у справі №569/6630/19 (провадження №22-ц/4815/791/25).