Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що відповідно до п. 4 ч. 1 п. 291.5.1 ПКУ (у редакції станом на 01.01.2012 р. ) не могли бути платниками єдиного податку госпсуб'єкти (юрособи та фізособи ? підприємці), які здійснюють видобування, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у т. ч. органогенного утворення.
Постає запитання: а чи може фізособа-підприємець бути платником ЄП, якщо вона здійснює діяльність згідно з КВЕД 009:2005 ? 36.22.0 «виробництво ювелірних виробів»?
Власне, підприємець, який мав справу саме з ювелірними виробами, не зміг отримати свідоцтво платника ЄП та звернувся до суду. Причому для нього торгівля дорогоцінним металом та камінням і торгівля ювелірними виробами з такого дорогоцінного металу та каміння ? не одне й те саме.
Суд першої інстанції його підтримав. Виходячи з того, що ПКУ не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи суб'єктами, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, то застосування спрощеної системи оподаткування при здійсненні виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також при оптовій та роздрібній торгівлі ювелірними виробами не суперечить нормам ПКУ.
Апеляційна інстанція не погодилася з таким висновком та зауважила, що у ПКУ не визначено поняття «дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння» і поняття щодо діяльності з їх «видобутку, виробництва та реалізації».
У розумінні пунктів 1 ? 2 ст. 1 Закону України від 18.11.97 р. №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» ювелірні вироби підпадають під визначення «дорогоцінні метали» чи «дорогоцінне каміння». При цьому статтею 14 цього ж Закону врегульовано такий вид діяльності, як «торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них».
Поняття «вироби із дорогоцінного металу» визначено Інструкцією про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №244. Так, виріб із дорогоцінного металу ? це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо), який використовується як прикраса або предмет побуту.
ВАСУ ухвалою від 15.08.2012 р. у справі №К/9991/44044/12 підтримав рішення саме апеляційної інстанції. Отже, до 01.07.2012 р. госпсуб'єкти, які здійснюють виробництво ювелірних виробів з дорогоцінного металу та каміння, не мали права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
