Вище керівництво України неодноразово заявляло, що комунальні тарифи у нас підвищуватися не будуть. Так, Президент Віктор Янукович на засіданні Ради регіонів говорив: "Я вимагаю, щоб до кінця 2012 року на місцевому рівні тарифи на послуги житлово-комунального господарства були приведені до економічно обґрунтованого рівня. Ми повинні щорічно збільшувати обсяги державного фінансування. Ми об’єктивно повинні дивитися і застосовувати механізми дотації по великих проектах і не перевантажувати це на тарифи". І віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко запевняв, що тарифи за нинішньої якості послуг, доходів населення та стану житлово-комунального господарства зростати не будуть.
"Мораторій" на зростання тарифів, позначений кінцем 2012 року, цілком зрозумілий з точки зору політичної доцільності: восени цього року мають відбутися парламентські вибори, нерозумно дратувати електорат напередодні.
У той же час, на поточному тижні відразу два представники Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ заявили протилежне. Заступник міністра ЖКГ Олександр Аліпов сказав, що тарифи на тепло і воду теж будуть зростати. І сьогодні вихід один - зменшити використання енергоресурсів за рахунок утеплення будинків, економного споживання води", - сказав він.
Не варто забувати і про вимогу МВФ підвищити ціну на природний газ з метою скорочення дефіциту бюджету, яку фонд назвав умовою виділення нового траншу кредиту Україні. Тому зростання вартості комунальних послуг стає все більш імовірним, особливо після виборів.
Нещодавно призначений міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко, розмірковуючи про важливість кредиту, зазначив, що "МВФ - єдиний можливий спосіб проводити реформи. Тарифи повинні бути підняті. Давайте поговоримо про прозорі механізми компенсації. Тим більше, що зима закінчилася, давайте зробимо це в літній час".
Чиновники кажуть також, що зараз йде і буде йти ще досить довго процес вивчення того, які тарифи дійсно будуть обґрунтованими.
"Що стосується тарифів для бюджету та "інших" споживачів, для потреб яких використовується український газ, то вони з жовтня минулого року перебувають на рівні економічно обґрунтованих, - розповів у коментарі "Главреду" голова Нацкомпослуг Валерій Саратов. - З тарифами для населення (використовує імпортний газ, який втричі дорожчий від газу внутрішнього видобутку) ситуація інша. На даний момент, за нашими розрахунками, тарифи на теплову енергію для населення в середньому покривають близько 75 відсотків собівартості... за нашими підрахунками, економічно обґрунтований тариф на третину вищий від нині існуючого... А якщо думати і про подальший розвиток підприємств теплокомуненерго: модернізацію, їх технічне переозброєння, впровадження енергозберігаючих технологій, то в тариф необхідно включати й інвестиційну складову...".
Наскільки нинішні тарифи економічно обґрунтовані, чи треба їх підвищувати, і коли це може статися, "Главред" запитав у фахівців та економічних експертів. Виходячи з відповідей, можна зробити висновок, що зростання вартості комуналки таки неминуче. І причин для цього безліч. Але і вибори залишаються важливим фактором, і поки що стримують ціни. А є ще й непрозорість українських тарифів, яка також може завадити їх зростанню.
Так що чекати підвищення, швидше за все, потрібно після виборів. А от наскільки зростуть тарифи, чиновники та експерти визначитися поки не можуть.
Якими будуть нові тарифи: чиновники вивчають
Валерій Саратов, голова Нацкомпослуг:
У багатьох європейських країнах є таке поняття як "енергетична бідність". Це означає, що населення має платити за опалення і гарячу воду не більше 10 відсотків від сукупного доходу сім’ї. З цими розрахунками згоден і Світовий банк. В Україні склалася така ситуація, що якщо встановити економічно обґрунтовані тарифи для населення, то 80 відсотків сімей опиняться за межею енергетичної бідності і просто не зможуть платити. Тому в питаннях державної тарифної політики уряд спирається на реальну платоспроможність населення. Навіть фахівці Світового банку визнають, що Україні потрібно 5-10 років, щоб привести в порядок тарифи на тепло.
Зараз фахівці Комісії проводять підрахунок економічно обґрунтованих тарифів для населення. Це дуже довгий і складний процес. Перевіряється кожна складова тарифу, кожна цифра, кожен договір підприємства. Для аналізу беруться дані про діяльність підприємства за останні п’ять років! Повірте, це дуже великий обсяг інформації - у середньому понад 5 тисяч аркушів документів. Якщо виявляються невідповідності - розрахунки підприємства відправляються на доопрацювання. І, тим не менш, я сподіваюся, що до початку опалювального сезону Комісія буде мати всі необхідні розрахунки для встановлення економічно обґрунтованих тарифів щодо основних підприємств теплопостачання, які виробляють і поставляють близько 80% теплової енергії.
В даний час наша Комісія спільно з Мінсоцполітики якраз працює над цим питанням. Наприклад, один з можливих варіантів, який розробляється зараз, полягає в тому, що держава візьме на себе компенсацію додаткових витрат на оплату комунальних послуг, зокрема теплової енергії, а рівень цієї компенсації має напряму залежати від доходів сім’ї, а отже - від реальної можливості платити.
Екс-міністр: на тарифах у нас сильно зловживають, а говорити про підвищення не можна
Олексій Кучеренко, народний депутат (НУ-НС), екс-міністр ЖКГ:
Чиновники Міністерства ЖКГ не вправі робити заяви про підвищення тарифів. Тим більше про тарифи на газ і електроенергію. Для цього створювалися комісія з регулювання цін, але від них ніяких відомостей з цього приводу не надходило.
Можна скільки завгодно говорити про те, обґрунтовані у нас тарифи на енергоносії чи не обґрунтовані. Це все казки. Тарифи у нас не прозорі, закриті, і ніхто не може точно сказати, наскільки вони обґрунтовані. Судячи з усього, там допускаються дуже серйозні зловживання, тому їх ніяк не можуть відкрити.
Ще хочеться сказати цій команді: хлопці, ви там домовтеся, щоб хоч говорили всі однаково. Ще місяць тому прем’єр-міністр на всю країну розповідав, що ніяких економічних передумов для підвищення тарифів немає, і вимагав їх зниження, в тому числі і від муніципалітетів. Це говорить про те, що тарифна політика на сьогодні в державі провалена. Саме це викликає у населення тотальну недовіру.
І якщо вже детально розбиратися, то дійсно, за офіційною статистикою, тарифи на тепло і воду також збиткові. Але про це має говорити інший регулятор - Комісія, яка регулює комунальні тарифи.
Так, останнім часом в уряді висловлюються здорові думки про те, що треба підвищувати тарифи. Про це говорить Сергій Тігіпко, Валерій Хорошковський, Петро Порошенко. Але їм треба було б домовитися, коли і як підвищувати. А найголовніше - їм доведеться переконати населення в тому, що це чесні тарифи. Щоб розібратися, треба повністю відкрити ці тарифи, в першу чергу - ціну на газ. Треба пояснити, яка там структура собівартості, куди йде український газ, а куди російський, і як формується його ціна. Якщо цього не зробити, всі заяви про необґрунтованість тарифів виглядають як демагогія, і особисто я до них вже давно серйозно не ставлюся, тому що рік тому всім розповідали, що тарифи скрізь повинні бути однакові, потім говорили - не однакові. Міністр, який прийшов мені на зміну, взагалі сказав, що тарифи будуть знижуватися. Ніякої професійної розмови я там не бачу.
Що стосується вимог Міжнародного валютного фонду, то звідти ніколи не надходило однозначних вимог підняти тарифи. МВФ завжди казав одне: хлопці, збалансуйте фінансовий план НАК "Нафтогаз", ця компанія не може бути збитковою і дотуватися з бюджету такими величезними сумами. Але для цього їм треба повністю розкрити фінансовий план. Це природна монополія, значить, вони повинні показати всю структуру витрат на реалізовані ними енергоносії. Але цього ніхто не зробив. Справедливості заради скажу, що це хронічна біда. Скільки існує НАК "Нафтогаз", так його діяльність закрита від споживача, хоча це державна компанія.
Найголовніше, що на сьогодні питання тарифів не стало економічним. На ньому знову піаряться, знову навколо нього безліч спекуляцій. І той регулятор, який створений для регулювання тарифів, не працює. Система державного регулювання тарифів у природних монополіях - газ, електроенергія, тепло, вода - не працює, вона знаходиться в зародковому стані.
Я б порадив новому регулятору по всіх великих містах України проводити виїзні засідання, розбиратися з кожним тарифом, залучати ЗМІ, залучати населення і пояснювати, де і в чому втрати, а де зловживання. Якщо тарифи не зроблять прозорими, населення просто не сприйме їх підвищення. Не кажучи вже про те, що тарифи повинні реально співвідноситися з рівнем доходів населення. Тому коли міністри та інші гарячі голови розповідають про те, що тариф повинен бути економічно обґрунтованим, їм би варто було не забувати, що він не може обганяти платоспроможність споживача. Ось для цього і є газ внутрішнього видобутку, є субсидії, але їх механізм сьогодні не працює ефективно.
Я згоден з Тігіпком, який заявляє, що на сьогодні 1,3 млн. сімей зверталися за субсидіями. Якщо підвищити тарифи так, як це планується, то, за його оцінками, 16 млн сімей піде за субсидіями, а це вже - або революція, або криза неплатежів.
Експерти: підвищувати ціну комуналки потрібно
Валерій Гладкий, генеральний директор Бюро економічних і соціальних технологій:
Що стосується тарифів на газ, то їх потрібно підвищувати. Ціна повинна бути ринковою. Підприємства сьогодні купують газ по 560 дол за кубометр, в цю вартість входить і цільова надбавка, за рахунок якої субсидуються ціни для населення. Таким чином, якщо зрівняти ціни для всіх категорій споживачів, то ціна метра кубічного газу повинна дорівнювати 500 дол. Перегляд у бік зменшення можливий тільки після зниження вартості імпортованого газу.
Крім того, вважаю, що різниці у вартості імпортного і газу, що видобувається всередині країни, бути не повинно. Повинна діяти ринкова ціна, щоб видобувач не зазнавав збитків, маючи можливість продавати газ за кордон за ціною значно вищою від внутрішньої.
Держава не повинна дотувати всіх без винятку. Тільки категоріям населення, для яких ця ціна занадто висока, належить отримувати адресну субсидію від держави.
Сергій Дяченко, провідний експерт енергетичних програм Центру ім. О. Разумкова:
Нинішні тарифи на електрику для населення, за даними на грудень 2011 року, покривають 26% її собівартості. Є у нас ще пільгові категорії споживачів, які купують електроенергію за заниженими цінами, це хімічна промисловість, металургійна та вуглевидобувна. У них, правда, трохи інший коефіцієнт покриття.
На сьогоднішній день в Україні одні з найнижчих в світі тарифів на електроенергію. Якщо розглядати їх в площині соціальної підтримки населення, то це не найкращий механізм, тому що пільги отримують всі категорії населення, незалежно від рівня доходів. Через це на ринку працює механізм перехресного субсидування: різниця між собівартістю і ціною для населення перекладається на промислових споживачів. Це не дуже добре з точки зору конкурентоспроможності. Наприклад, в 2010 році експорт електроенергії взагалі не здійснювався, тому що у нас на оптовому ринку енергія коштувала дорожче, ніж в Європі. Від такої системи ціноутворення в енергетиці треба відходити, але робити це поступово, враховуючи соціальні аспекти, так як у нас, за європейськими мірками, в структурі ПДВ дуже низька складова заробітної плати.
Що стосується газу, то ціну на нього, в принципі, можна порівняти з собівартістю: видобуток обходиться приблизно в 20-60 дол, а реалізується він населенню за ціною від 100 дол і вище. Але всі витрати цей тариф не покриває, зокрема ті, які необхідні для розвитку видобувних компаній.
Тут немає механізму перехресного субсидування, як при оплаті електроенергії, тут ринок чітко розділений: населення отримує газ власного видобутку від держкомпаній сфери правління НАК "Нафтогаз", а промисловість використовує дорогий імпортний газ. Через різні ціни на ринку мають місце зловживання. І такий підхід не дозволяє формувати єдину ринкову ціну. Цей процес, звичайно, повинен супроводжуватися, з одного боку, планомірним підвищенням цін, з іншого боку, ціна для промисловості і населення має вирівнюватися. Справедлива ціна на сьогодні 200-250 дол за метр кубічний. І природно, що для встановлення ціни на такому рівні потрібні або перегляд контрактів з Російською Федерацією, або диверсифікація джерел газу.
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, економіст і політолог:
Якщо брати ціну газу, за якою він сьогодні постачається з Російської Федерації, то, звичайно, її можна назвати необґрунтованою. У нас вона надзвичайно завищена, такої ненормальної ціни ніде немає. У Польщі газ для споживачів коштує близько 130 дол за тисячу кубометрів.
Ціна газу на кордоні 416 доларів, якщо додати до неї витрати на транспортування і податок на додану вартість, вийдуть всі 700 дол за куб. За нашої середньої заробітної плати 300 доларів населенню тільки на газ і доведеться працювати. Це абсурд.
Газ ми одержуємо за неправильною ціною. Виходити треба з того, що реальна ціна на газ для споживача не повинна перевищувати 200 доларів, з усіма податками, транспортуванням тощо. І до неї треба прив’язувати всю економіку. Собівартість газу внутрішнього видобутку не перевищує 40 дол, так і продавати його треба не дорожче 120 дол, це і буде його ринкова вартість. Білоруси після здачі своєї газотранспортної системи отримують газ від Російської Федерації по 166 дол. Це вартість, яка включає в себе ринкову ціну 120 дол і витрати на транспортування.
Те ж і з ціною на електрику, її ціна приблизно 5 центів за кВт.
У нас в Україні немає ринкового ціноутворення, у нас реально не діє в об’єктивних рамках закон вартості, тому й питання не можна ставити, чи завищені ціни, чи обґрунтовані вони економічно. Спочатку треба просто привести в нормальне функціонування закон вартості, треба вибудувати його реальну картину.
У нас, скажімо, ціни на харчування вищі, ніж у Польщі приблизно на 20-25% - так які вони, економічно обґрунтовані чи ні? Система формування ціни викривлена, тому що економіка на 60% працює в тіні.
Якщо підвищення ціни на газ продиктовано бажанням отримати кредит МВФ і керівництво країни не бачить іншого виходу, окрім як посилювати навантаження на населення, то навіщо таке керівництво? Якщо ці люди не можуть провести економічні трансформації без підняття цін, то вони як міністри неспроможні. Треба не підвищувати ціни, а змінити саму модель економічного розвитку з "кланово-олігархічної" на модель "народного капіталізму європейського зразка", відмовитися від кредитів. Тим більше, що МВФ ми і так повинні віддавати 14 млрд дол.
Юрист: загального підвищення тарифів не буде
Тетяна Монтян, юрист:
Тарифи на тепло встановлюються для кожного окремого постачальника тепла в залежності від безлічі факторів. Тому говорити про загальне підвищення тарифів не доводиться. У кожному регіоні - свій монополіст з постачання тепла. Тому кому і за якими принципами збираються підвищувати ціни на комунальні послуги, незрозуміло.
Те ж стосується і електрики. В Україні виробників електроенергії дуже багато, і кожен отримує свій тариф індивідуально. Поки що немає навіть критеріїв, за якими вони будуть підвищувати вартість за кВт/год. Тим більше незрозуміло, як це підвищення торкнеться кінцевого споживача, тобто кожної конкретної людини, яка буде оплачувати свої платіжки. У нас взагалі ціноутворення на послуги монополістів - це таємниця за сімома печатями, тому що ніхто в очі не бачив собівартість і її розшифровку. Тому і розмови про підвищення тарифів носять абстрактний характер.
Наталія Кондратьєва