Якщо кошти надійшли від третьої особи замість покупця, то це не безповоротна фінансова допомога.
Підприємство реалізувало на адресу фізосіб-підприємців певний товар, але замість ФОПів оплата за поставлений товар на рахунок підприємства надійшла від третіх осіб – представників ФОПів. При цьому між підприємством та представниками не укладені будь-які договори та відсутні первинні документи щодо продажу/купівлі товарів.
Тому ДФС визнала кошти, що перераховані фізособами на рахунок підприємства, безповоротною фінансовою допомогою (БФД). Як наслідок, ДФС збільшила дохід підприємства на суму отриманої БФД, що призвело до нарахування податку на прибуток.
У процесі розгляду судового спору, суд апеляційної інстанції прийняв рішення на користь ДФС. Зокрема суд керувався ст. 520 ЦКУ: «боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом».
Суд зазначив, що зв’язок між продавцем та фізособами - представниками документально не підтверджено. Проаналізувавши договори поставки між підприємством та ФОПами, суд зауважив, що зобов’язання виникають лише між позивачем та ФОПами. Право на здійснення та виконання зобов’язань третіми особами умовами договорів не передбачалося. При цьому позивачем не надано документів, що зумовлюють правові підстави погашення зобов’язань третьою особою.
Проте ВАСУ 16.08.2017 р. прийняв рішення на користь підприємства-продавця. Спираючись на ст. 528 ЦКУ, за якою виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
На думку ВАСУ, дії підприємства не суперечать положенням чинного законодавства. А відсутність прямого зв'язку між позивачем та представниками не вказує на неможливість вказаними особами здійснити оплату товару шляхом представництва ФОПів. Як не свідчить про це й відсутність у договорах, укладених між позивачем та ФОПами, умови про можливість перерахування коштів третіми особами. Тому, перераховані вказаними особами кошти не є безповоротною фінансовою допомогою. З повним текстом рішення ВАСУ можна ознайомитися тут>>
Отже, треті особи можуть виконувати грошові зобов’язання боржників перед кредиторами, навіть якщо така можливість не передбачена договором купівлі-продажу. Але не можна забувати, що це позиція ВАСУ, а не ДФСУ. Тому свої права, можливо, потрібно буде доводити в судовому порядку. А хто цього не бажає – не забудьте передбачити можливість сплати за покупця іншими (ним уповноваженими) особами у договорі купівлі-продажу.
Якщо товар поставлений третій особі замість покупця, то гроші від останнього - це безповоротна фінансова допомога.
Ряд контрагентів – юросіб здійснювало купівлю пального у підприємства через його мережу АЗС. Проте, пальне фактично відпускалось не контрагентам, а фізособам-споживачам. У подальшому контрагенти зверталися до підприємства та, надаючи реєстри фіскальних чеків, просили його виписати зведену податкову накладну.
З цього ДФС зробила висновок, що операції між підприємством та його контрагентами фактично не здійснювались, а кошти, отримані підприємством від юросіб – це безповоротна фінансова допомога. І, на жаль, у цьому випадку суд прийняв бік податківців.
ВАСУ в рішенні від 06.12.2017 р. зазначив: «у разі не здійснення фактичної поставки товарів саме контрагентам, кошти отримані від них вважаються БФД. Адже якщо кошти оплачували одні особи, а товар отримували інші, то такі кошти набувають ознак безповоротної фінансової допомоги».
Отже, ВАСУ вважає, що товар має бути поставлений саме тій особі, яка за нього сплатила кошти. В іншому випадку, сплачені кошти потрібно вважати БФД, тому що гроші сплачені фактично не за товар, оскільки поставка товару безпосередньо контрагенту не відбулася. З повним текстом рішення ВАСУ можна ознайомитися тут>>
Тож оплата товару третьою стороною та отримання товару такою особою – це, з точки зору ВАСУ, зовсім різні правові ситуації. Якщо у першому випадку головне, щоб товар потрапив до контрагента, а хто за нього заплатить - це не має вирішального значення, то у другому випадку товар має потрапити саме тій особі, яка сплатила за нього кошти, в іншому випадку такі кошти можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога.