Нагадаємо, що відповідно до п. 14 Положення №1921, на керівника підприємства, установи та організації покладається обов’язок, зокрема:
- забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період;
- утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням;
- забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.
Залучення ТЗ (або вилучення, наразі йдеться про передачу ТЗ військовим з компенсацією завданої шкоди цій техніці, - від авт.) під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами СБУ, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих держадміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.
Приймання-передача ТЗ, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби (абз. 3, 4 ч. 3 ст. 6 Закону про мобілізацію).
Аналогічні положення прописані й у п. 27, 28 Положення №1921. Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою згідно з додатками 4 (для ТЗ та техніки) і 5 (для морських (річкових) ТЗ та техніки) до цього Положення.
Вимоги до Акта приймання-передачі ТЗ. Акт складається у трьох примірниках, скріплюється печатками (звісно, за наявності ) та підписується:
- керівником підприємства, установи та організації (уповноваженим представником);
- військовим комісаром (уповноваженим представником) та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування (його уповноваженим представником), якому передається транспортний засіб або техніка.
Вартість ТЗ або техніки. В акті приймання-передачі ТЗ і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року). За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка ТЗ або техніки шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності. У такому разі в акті зазначається оціночна вартість ТЗ або техніки.
І тут виникає справедливе питання: якщо ТЗ та/або техніка перебуває у користуванні підприємства за договором фінансового лізингу (оренди), то чи може бути така техніка вилучена на військові потреби під час мобілізації?
Чи потрібний дозвіл від лізингодавця?
Нагадаємо, що враховуючи особливості укладення та виконання договорів фінлізингу:
- лізингоодержувач має право набути у власність об’єкт фінансового лізингу за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов’язань,
- якщо сторони договору фінансового лізингу уклали договір купівлі-продажу (викупу) об’єкта фінансового лізингу, право власності на об’єкт фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача у разі та з моменту сплати ним визначеної таким договором ціни, якщо інше не передбачено таким договором,
- для перереєстрації транспортного засобу на нового власника до органів МВС (МРЕО) подається, зокрема, договір фінансового лізингу та акт приймання-передачі транспортного засобу (надаються лізингоотримувачем після виконання договору фінансового лізингу).
Якщо звернутись до умов договору фінлізингу, то, звісно, у них навряд чи можна побачити умови щодо порядку використання лізингового авто та/або передачу чи вилучення його на користь військових формувань.
Проте у деяких є пряма заборона на використання авто у зоні бойових дій, в інших – прописано умови про вилучення лізингового авто за Актом вилучення.
Щодо форс-мажорних обставин та положень про дефолт (неможливість виконання зобов’язань за договором фінлізингу), то й вони не містять окремих випадків врегулювання дій сторін у разі вилучення авто під час мобілізації та запровадженого воєнного стану на території України. Проте обидві сторони договору фінлізингу чітко розуміють, що власником лізингового авто є лізингодавець та без його дозволу передання його у користування чи володіння (навіть з наступним відшкодуванням) може привести до значних штрафних санкцій та/або розірвання договору фінлізингу з вимогою про дострокове погашення заборгованості за договором (лізингових та інших платежів за договором) чи повернення майна.
І в цій ситуації лізингодавці не залишились осторонь, адже зі запровадженням воєнного стану на території України під вилучення можуть потрапити ТЗ незалежно від форми власності чи особливостей користування відповідно до Закону про мобілізацію: йдеться про безоплатне залучення, вилучення чи примусове відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час.
Залишаючись власниками лізингового майна (транспортних засобів тощо) вони все ж стоять на необхідності виконання умов договорів фінлізингу та пропонують наступну схему взаємодії у разі вилучення майна на військові потреби під час дії воєнного стану. Зокрема, пропонуються такі кроки:
Крок 1. Перевірити підстави вилучення ТЗ, повноваження особи, яка здійснює вилучення та скласти Акт приймання-передачі за формою дод. 4 до Положення №1921.
Має бути у наявності розпорядження міської держадміністрації з відповідним ТЗ чи певним переліком ТЗ, які підлягають вилученню. Щодо перевірки повноважень, то переважно це відбувається формально на підставі документів, що пред’являються разом з розпорядженням про вилучення. Відповідні дані прописуються безпосередньо у самому акті.
В Акті має бути зазначено:
- Найменування військової частини та військового комісаріату, які здійснюють вилучення.
- Підстава вилучення - номер і дата розпорядження міської адміністрації.
- В акті обов'язково зазначається залишкова (балансова) вартість ТЗ, визначена відповідно до даних балансу підприємства на останню звітну дату (останній день кварталу (року). Допустимо вказувати в Акті й оціночну вартість, якщо вона вище балансової, зі залученням суб’єкта оціночної діяльності – така оцінка замовляється за рахунок лізингоодержувача. Варто врахувати, що в окремих випадках лізингодавці вимагають саме оціночної вартості предмета лізингу, а не балансової. Втім, на вебсайтах деяких лізингових компаній на цьому прямо наголошується. На нашу думку, оскільки відповідно до п. 28 Положення №1921 оціночна вартість – справа добровільна, відповідні умови про оцінку майна у разі вилучення на військові потреби мають бути прямо прописані у договорі лізингу.
- Дата вилучення.
- Можуть бути зазначені наявні дефекти ТЗ, інші відомості, які лізингоодержувач вважає за необхідне зазначити, чи за домовленістю з власником (лізингодавцем) ТЗ.
Важливо! Правильність складання акта надалі може вплинути на розрахунок збитків, які мають бути компенсовані державою після повернення ТЗ.
Крок 2. Повідомити та/або запросити власника ТЗ.
Тут варто врахувати один важливий момент – в Акті приймання-передачі вказується документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб. Та й сам Акт підписується або власником, або уповноважено особою.
Як правило, на цьому наголошують й самі лізингові компанії, проте одні з них вказують на запрошення керівника лізингодавця за можливості (залежно від ситуації), інші говорять про необхідність повідомлення лізингодавця про можливість вилучення або вже про факт здійснення вилучення. Тому варто з’ясувати всі обставини вилучення майна зі стороною договору – лізингодавцем.
Ризики недотримання прописаної процедури вилучення
Нагадаємо, що компенсація шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом п’яти наступних бюджетних періодів після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки підприємствам, установам та організаціям (п. 37 Положення №1921).
При цьому, якщо через вилучення під час мобілізації транспортний засіб був знищений, майнову шкоду відшкодовують його власнику. А самі транспортні засоби, які були знищені, підлягають списанню з балансового обліку підприємств, установ та організацій на підставі наданих військовими формуваннями документів, які підтверджують знищення таких ТЗ.
Враховуючи вищенаведене, всі ризики пошкодження чи втрати ТЗ та щодо належного оформлення вилучення лізингових ТЗ покладаються саме на особу, яка оформляє та підписує Акт приймання-передачі, тобто у деяких випадках на лізингоодержувача.
Спори, пов’язані з виплатою компенсації шкоди, завданої транспортним засобам через їх вилучення під час мобілізації та відшкодування майнової шкоди за знищені транспортні засоби, вирішуються у судовому порядку.