6 вересня 2024 року у ВРУ зареєстровано проєкт Закону №12021 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо удосконалення договірного регулювання споживчих відносин".
Як зазначено у пояснювальній записці, договірне регулювання споживчих відносин на сьогодні є доволі важливим, оскільки значна частина ринку товарів, робіт і послуг реалізуються саме для фізичних осіб – споживачів. Водночас у таких договірних відносинах споживач досить часто перебуває в гіршому становищі ніж його контрагент, враховуючи фактичну нерівність сторін споживчого договору. За таких умов споживач повинен бути належним чином захищений. Такий підхід відповідає європейським прагненням України та, зокрема, врахований у новому Законі «Про захист прав споживачів», який спрямований на імплементацію acquis communautaire.
Проте, незважаючи на таке позитивне регулювання, Цивільний кодекс України, як основний акт цивільного законодавства України, не містить окремих положень щодо споживчого договору. Це не сприяє однозначному визначенню загальних засад договірного регулювання споживчих відносин та не уніфікує законодавчі акти у контексті єдності правового регулювання однотипних відносин. Відтак, на сьогодні існує нагальна потреба запровадження нормативних положень щодо споживчого договору у ЦКУ.
З огляду на це, законопроєктом №12021 пропонуються зміни до ЦКУ щодо запровадження положень про споживчий договір.
Згідно з новою ст. 633-1, за споживчим договором одна сторона, яка здійснює господарську діяльність, зобов'язується продати товар, надати послугу, виконати роботу чи передати майно в тимчасове користування другій стороні – фізичній особі – споживачу для задоволення її особистих, сімейних чи домашніх потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю чи діяльністю найманого працівника, а фізична особа – споживач зобов'язується оплатити таке майно (товари), роботи чи послуги.
Споживчим договором також вважається домовленість сторін, за якою сторона, яка здійснює господарську діяльність, зобов'язується продати товар, надати послугу чи виконати роботу на користь другої сторони – фізичної особи – споживача для задоволення її особистих, сімейних чи домашніх потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю чи діяльністю найманого працівника, а фізична особа – споживач зобов'язується надати свої персональні дані.
Особливості укладення, виконання, зміни та припинення споживчих договорів встановлюються законом.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.