Пунктом 50.2. ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зазначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Строки проведення документальних перевірок платників податків та їх продовження зазначаються ст. 82 ПКУ та обмежуються в залежності від категорії, до якої відноситься платник податків (великий платник податків, суб’єкт малого підприємництва, інші) та типу перевірки (документальна планова, позапланова, фактична, невиїзна документальна).
З урахуванням вимог п. 82.4 ст. 82 ПКУ в ході документальної виїзної планової чи позапланової перевірки великого платника податків може відбутися зупинення перевірки, що перериває перебіг саме строку проведення перевірки, проте не свідчить про її закінчення.
Результати перевірки оформлюються актом (при встановлення порушень) чи довідкою (при відсутності порушень) з урахуванням вимог ст. 86 ПКУ.
Отже, суб’єкт господарювання не має права подавати уточнюючі розрахунки до податкової декларації в період, на який припадає зупинення документальної планової чи позапланової перевірки за періоди, які на дату подання уточнюючих розрахунків, перевіряються відповідним контролюючим органом.
