Адвокат Богдан Янків поділився кейсом, коли підприємець не знав елементарних правил – і заплатив за це десятки тисяч гривень
Він навів приклад: ФОП на 2 групі продає побутову техніку. В нього є ПРРО, все оформлено, чеки видаються. Здавалось би – все за правилами.
Прийшла фактична перевірка. Податківці запросили звіти з касового апарата. ФОП надав Х-звіт – проміжний звіт, який формується протягом дня.
Але інспекторам потрібен був Z-звіт – підсумковий фіскальний звіт, який закриває зміну і фіксує всі операції в реєстрі ДПС.
Податкова звірила дані Х-звіту з даними в своїй системі – і виявила розбіжності у фіскалізації.
Від редакції: очевидно, що податківці одразу зрозуміли помилку ФОПа і могли попросити потрібний документ. Але, судячи з усього, не стали цього робити. А оскільки в проміжному Х-звіті були зазначені не всі операції, написали в акті про розбіжність в даних про продаж товарів.
Результат: штраф 80 000 грн.
Не за те що не було каси. Не за те що не видавались чеки. А за те, що надали не той звіт під час перевірки й отримали розбіжність у даних.
Що треба було знати: під час фактичної перевірки надається виключно Z-звіт – він є офіційним фіскальним документом. Х-звіт для цілей перевірки не підходить.
Від редакції: на жаль, накладання санкцій за те, що документи під час фактичних перевірок не були надані вчасно, це вже не поодинокий випадок, а поширена ситуація під час фактичних перевірок.
Наприклад, тут ми розглядали рішення Верховного Суду щодо ще одного спору. ФОП надав документи, яких вимагали податківці, але не до початку фактичної перевірки, а вже на стадії оскарження її результатів. Тобто документи були і ФОП довів їх наявність. Та ані податківці, ані суд не взяли їх до уваги.
Верховний Суд нагадав, що:
До 01 січня 2022 року суб'єкт господарювання зобов'язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати – такий обов'язок має бути виконаним саме на початок її проведення.
При цьому в тому, що стосується документів про товарний облік, правила ще жорсткіші: податківці можуть навіть не вимагати їх надання, але СГ зобов’язаний їх надати податківцям на початку перевірки. Те, що податківці їх не запитали, не аргумент – Верховний Суд залишив санкції, які наклали на СГ, в силі.
Єдина порада, яку було надано СГ щодо випадку, коли податківці не лише не просять документів про товарний облік, а і відмовляються їх приймати/враховувати, до закінчення перевірки:
- або надіслати копії документів листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного,
- або надати безпосередньо до контролюючого органу.
Такі копії мають бути засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).
З іншого боку, щодо фактичної перевірки податківці обмежені колом питань, які можуть розглядатись під час цього виду перевірок. І не мають права вимагати документи, які не стосуються цих питань. Про такий висновок Верховного Суду ми писали тут.
Інакше кажучи: податківці під час фактичної перевірки мають право перевіряти використання РРО, дотримання касової дисципліни, наявність ліцензій і оформлення працівників.
Під час фактичної перевірки податківці не мають права вимагати:
- акти виконання договорів, звіти комітента чи інші документи, що підтверджують реальність передачі товару комісіонеру;
- докази транспортування чи внутрішнього переміщення товарів;
- аналіз господарських операцій за весь звітний період.
