Про перевірки
Відповідно до пп. 75.1.3 ПКУ, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Таку перевірку здійснює орган державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у т. ч. про виробництво й обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику чи особам, які фактично проводять розрахункові операції, під підпис до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких обставин (див. п. 80.2 ПКУ):
— у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва й обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 ПКУ);
— у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 ПКУ);
— письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 ПКУ);
— неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 ПКУ);
— отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (пп. 80.2.5 ПКУ);
— у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пп. 75.1.3 (пп. 80.2.6 ПКУ);
— у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізособою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 ПКУ).
Як бачите, підстав для проведення фактичної перевірки більш ніж достатньо. При цьому в деяких випадках один і той самий період можуть перевіряти ще раз, бо виявлено нові обставини (зокрема, після перевірки контрагентів).
Крім того, відповідно до п. 80.3 ПКУ, фактичну перевірку може бути проведено для контролю припинення порушення законодавства з питань, визначених у пп. 75.1.3 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.
Тож під час фактичних перевірок контролюючі органи мають право перевіряти періоди, які вже були перевірені, але тільки в законодавчо визначених випадках.
Тут зауважимо, що це стосується також позапланових перевірок — їх може бути кілька за один і той самий період. Навіть якщо була проведена планова перевірка, але позапланова стосується конкретного контрагента.
До речі, посадовим особам підприємства не варто хвилюватися, що до них ще раз застосують санкції за вже виявлені під час першої перевірки порушення. Адже згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
А от якщо під час перевірки уже перевірених колись періодів податківці виявлять нові порушення, — санкцій не уникнути.
Щоправда, пам'ятайте: можуть уже минути строки притягнення до відповідальності за порушення.
Так, для платників податків за порушення вимог податкового законодавства такий строк становить 1095 днів після граничного строку подання відповідної податкової декларації. А от для посадових осіб за адмінправопорушення — два чи три місяці з дня вчинення разового адмінправопорушення (див. ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-Х).
Про документи
Як сказано у п. 44.1 ПКУ, платник податків зобов'язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів.
Під час перевірки посадові особи платника податків повинні надати перевіряльникам усі документи, що стосуються предмета перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому податківці під час перевірки мають право запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються у бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням та сплатою податків.
Тож оскільки, як ми з'ясували, податківці мають право перевіряти вже перевірені періоди, то контролюючий орган має право вимагати від платника податків первинні документи, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку за такий період або які вплинули на показники таких періодів.
Василь Рорат