Порядок та мета проведення зустрічної звірки визначені у Податковому кодексі. Зокрема, зазначено, що за результатами звірки складається Довідка.
Чи впливає Довідка, як і сам факт проведення зустрічної звірки, на права та обов'язки платників податків? Чи це лише окремі дії податкового органу в межах наданих повноважень для здобуття податкової інформації?
Судова практика намагається нас всіх переконати у тому, що дії податкового органу з проведення зустрічної звірки є лише процедурним заходом зі збору податкової інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю. При цьому будь-які висновки, що наводяться у такій Довідці, не призводитимуть до виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків для платника податків (наприклад, ухвала ВАСУ від 23.06.2014 р. №К/800/65796/13, постанова ВАСУ від 27.11.2014 р. № К/800/36464/14).
Чи може платник податків вимагати провести зустрічну звірку та вимагати скласти Довідку?
Ухвалою від 15.10.2014 р. №К/800/30103/14 ВАСУ звертає увагу на те, що звертатись до суду з такими вимогами платник податків не може, адже наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права платника. Тому, у разі незгоди з діями контролюючого органу, вимога про зобов'язання ДПІ скласти Довідку про результати зустрічної звірки платника щодо документального підтвердження господарських відносин із його контрагентом, їх реальності та повного відображення в обліку за певний період, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав такого платника.
Згодні з цим (в частині вимоги скласти Довідку), але є й інша сторона проблеми — наслідки для такого платника та його контрагентів.
Для проведення зустрічної звірки фіскали мають надіслати запит, яким витребувати всі потрібні для її проведення документи. Якщо платник податків надає такі документи, то, на нашу думку, податковий орган просто зобов'язаний скласти та видати відповідну Довідку. Причому, якщо надані всі за списком у запиті документи, то не вказати у довідці на факти підтвердження господарських операцій податківці просто не мають права.
Тим більше, що зміст цієї довідки використовується як податкова інформація в цілях податкового контролю (пп. 62.1.3, пп. 72.1.5 ПКУ). А отже, йдеться про поширення певної інформації серед структурних підрозділів, яка може стати приводом для складення запиту чи проведення перевірки контрагентів.
Чи можна зупинити цей ланцюг поширення “недостовірної інформації”, що в окремих випадках може призвести до прийняття податкового-повідомлення рішення по контрагенту?
Слід сказати, що у разі проведення перевірки та винесення рішення про донарахування податків, зборів, такому контрагенту вже не можливо буде довести, що перевірку платника (точніше зміст довідки) проведено з порушенням закону. Він буде відповідати перед судом лише за себе... І тут фіскалам не послатись на необачність у виборі контрагента, оскільки ці всі дії податкового органу відбувались пост-фактум.
Тому, якщо такий ланцюг й можна зупинити, то лише платнику, щодо якого проведена така зустрічна звірка, і саме оскарженням дій податкового органу та змісту самої Довідки.
Можливо, колись ми таки побачимо такі висновки й у судових рішеннях...