Нові методичні рекомендації, за якими будуть визнаватися операції безтоварними, затверджені листом ДФС від 16.05.2016 р. №16872/7/99-99-14-02-02-17.
Ці Методрекомендації визначають, як збиратиметься податківцями доказова база щодо документально оформлених нереальних господарських операцій з товарами. Та як результати відпрацювання таких госпоперацій відображатимуться в актах позапланових документальних перевірок.
Коли будуть перевіряти за Методрекомендаціями
Ці Методрекомендації будуть використовуватися при перевірці діяльності платників ПДВ, які, за інформацією, яку отримали податківці:
- в ланцюгу забезпечили фіктивне введення в обіг ідентифікованого товару;
- документально оформлюють нереальні постачання (продажі) у взаємовідносинах із так званими «транзитерами» (іншими суб’єктами, які перепродають товар) чи кінцевого споживача або у рідкісних випадках безпосередньо із "покупцем" (вигодонабувач);
- можуть класифікуватися як вигодоформуючий суб'єкт ("податкова яма") або здійснюють зустрічні «транзитні» операції.
Які докази нереальності податківці шукатимуть
Передумови для формування доказової бази щодо нереальних господарських операцій наведені у розд. ІІ цих Методрекомендацій.
Рекомендований алгоритм доказування нереальності господарських операцій наведений у розділі ІІІ Методрекомендацій.
Зазначимо, що податківці у своїх доказах відштовхуються від норм ЦКУ та ГКУ щодо предмету договору купівлі-продажу товарів та Закону про бухоблік щодо факту складання первинного документа.
Предметом такого договору є товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. За нормою ст. 9 Закону про бухоблік будь-який документ щодо ідентифікованого товару має силу первинного документа лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Отже, наявність або створення товару, який постачається, має підтверджуватися реальним джерелом походження (виробництва) певного товару в обсязі, зазначеному у первинному документі та податковій накладній.
Якщо виявиться, що суб’єкти господарювання не отримали товар від покупця (за документами), а вже перепродають його (оформляють документи на його поставку), це може бути нереальною операцією та підставою для проведення позапланової перевірки.
Аналогічні наслідки матиме ситуація - перепродається товар у кількості більше ніж зазначено в накладній та податковій накладній на його придбання.
Зверніть увагу! Наявність доказу про проведення безтоварної операції у одного з постачальників стосуватиметься всіх суб’єктів господарювання, задіяних у ланцюгу поставок цього товару (від першого постачальника до кінцевого споживача). Отже, перевірка, що доведе безтоварність у одній ланці такого ланцюга, призведе до перевірок у всіх інших, хто такий товар придбавав або продавав.
З огляду на це, не дивно що Мінфін пропонує ввести до ПН коди УКТ ЗЕД не тільки для імпортних та підакцизних, а і вітчизняних товарів (а також коди згідно з Держкласифікатором для послуг). Так податківцям буде значно простіше відслідковувати зазначений ланцюг.
Документування результатів перевірки
Факт виявленого ланцюга безтоварності операцій фіксується у відповідному акті за результатами проведеної перевірки (п. 4.5 Методрекомендацій).
Мораторій на перевірки
За п. 3 р. ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізосіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу КМУ, за заявкою госпсуб’єкта щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу. Тому наразі податківці найчастіше звертаються щодо призначення документальних перевірок до суду.
Про наслідки прийняття одного такого рішення читайте тут >>
Але скоро 2016 рік закінчиться, а чи буде продовжено мораторій на перевірки - не відомо. Якщо відповідної норми не буде затверджено, то податківці з перевіркою можуть завітати вже з 01.01.2017 року.
