Головна Усі новини Право і відповідальність Контролюючі органи і перевірки

Звільнений працівник подав до суду. Чи загрожує підприємству перевірка від Держпраці?

Звільнений працівник звернувся до суду щодо скасування наказу на звільнення і одночасно до Держпраці зі скаргами на порушення щодо нього вимог трудового законодавства (неоплата за суміщення посад, робота в нічний час, у вихідні, невиплата надурочних тощо). Чи загрожує підприємству загальна перевірка від Держпраці?

Допуск з метою запобігання шахрайству

Розглядаючи тему перевірок, спочатку завжди важливо з'ясувати два основні моменти: кого допускаємо та чи є підстави для перевірки. Адже одним з важливих етапів будь-якої перевірки є допуск перевіряльників на об'єкт, а як свідчать останні повідомлення про шахрайство з перевірками у сфері праці, до осіб інспекторів варто придивитися прискіпливіше.

Нагадаємо, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів і виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (із питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

 

Зверніть увагу!

Термін «інспекційне відвідування» (inspection visit, visit of inspection) використовується у Конвенції №81 Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі. Хоча термін звучить трохи дивно (що може пояснюватися тим, що це переклад), але ця конвенція ратифікована Україною і поширюється на вітчизняних інспекторів праці.

 

Відповідно до п. 3 Порядку №295, інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі — органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням установленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Посвідчення, щодо якого немає інформації в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.

Отже, про який реєстр ідеться та де саме можна побачити осіб (їхні фото), які мають право на перевірку?

На сьогодні інформація про службові посвідчення інспекторів праці Держпраці є відкритою та розміщена на веб-сайті.

 

Увага!

Через масові випадки інспекційних відвідувань з питань укладання трудових договорів та оплати праці найманих працівників псевдоінспекторами ретельній перевірці під час допуску інспекторів праці варто піддати саме посвідчення. Службові дані справжніх інспекторів праці та їх документів розміщені на офіційному веб-сайті Держпраці.

Відповідна інформація поділена по областях України та класифікована за такими критеріями:

1) орган контролю;

2) номер посвідчення;

3) фото інспектора праці (кольорове!);

4) П. I. Б. інспектора праці;

5) посада інспектора праці.

 

За скаргою працівника — виїзне чи невиїзне інспектування?

Отже, маємо ситуацію, коли працівник поскаржився на роботодавця до Держпраці на порушення щодо нього чинного КЗпП. Отримавши таку скаргу, Держпраці (її територіальне управління) має прийняти рішення — однозначно йдеться про інспектування. Питання лише в тому, яке — виїзне чи невиїзне? Чи може роботодавець вплинути на цей вибір?

А вибір є, і передбачений він Порядком №295.

Усе про перевірки і перевіряючих – у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись,як це виглядає?

Так, під час проведення інспекційного відвідування «об'єкт відвідування» (тобто підприємство чи підприємець, інша особа, що застосовує найману працю) має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

— відсутності службового посвідчення;

— якщо на офіційному веб-сайті Держпраці немає рішень Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, переліку питань, що підлягають інспектуванню;

— якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку, а саме: 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — 2 робочі дні.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань перелічені у п. 5 Порядку №295.

Тут ми розглядаємо таку підставу для інспекційного відвідування, як звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. До речі, з цієї ж підстави інспектори Держпраці можуть проводити й невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об'єктом відвідування (п. 10 Порядку №295).

I в цьому контексті варто зупинитися на перенесенні інспектування до приміщення органу Держпраці. Відповідно до п. 15 Порядку №295, невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об'єктом відвідування, можуть проводитись за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об'єктом відвідування, інспекторами (якщо інспектування здійснюється з підстав, визначених підпунктами 1, 4 — 7 пункту 5 цього Порядку). Причини такого перенесення у самому Порядку не наводяться.

Свого часу, а саме 01.06.2017 р., було взято інтерв'ю в О. А. Коновалової, заступника директора департаменту з питань праці, начальника відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці1. В інтерв'ю йшлося про переваги невиїзного інспектування для роботодавців, а саме: «...У разі відсутності у роботодавця можливості забезпечити інспектора робочим місцем на час здійснення інспекційного відвідування можливо проведення невиїзного інспектування». На нашу думку, причини перенесення інспектування до приміщення органу Держпраці не вичерпуються відсутністю робочого місця для інспектора праці. Водночас роботодавцям слід бути обережними в обранні таких причин — інспектори можуть розцінити їхні дії як «створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці» (п. 16 Порядку №295). А наявність таких обставин підтверджується складеним інспекторами праці акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

 

Створення перешкод інспекторам праці

Обставини, які можуть визнаватись як створення перешкод у діяльності інспектора праці при виїзних та невиїзних відвідуваннях (п. 16 Порядку №295):

1) відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених п. 11 Порядку №295);

2) відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в ЄДР, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування);

3) відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

1 З повним текстом можна ознайомитися за посиланням.

 

Отже, на нашу думку, через те що ми розглядаємо питання перевірки за скаргою працівника на порушення стосовно нього законодавства про працю, то перед допуском (або на момент отримання повідомлення про проведення інспектування) варто оцінити ситуацію та, можливо, перейти на спілкування в межах невиїзного інспектування.

Утім, вибір типу інспектування залежить від багатьох факторів, зокрема від реальності відповідних порушень, наявності таких порушень щодо інших працівників, наявності інших порушень щодо оплати праці, інших порушень, які можуть бути виявлені під час ознайомлення з документами інспекторами праці.

 

Це важливо!

Роботодавець не може наперед знати про зміст скарги — з нею, як правило, ознайомлюються вже під час перевірки. Хоча якщо уважно вивчити направлення на проведення інспекційного відвідування, то в ньому наводяться всі питання, яких торкнувся працівник у своєму зверненні та які підлягають перевірці.

 

I ще кілька слів про повідомлення роботодавця про такі виїзні/невиїзні інспектування.

У своєму інтерв'ю О. А. Коновалова наголосила на тому, що «контроль за додержанням законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин може здійснюватися виключно шляхом інспекційних відвідувань за місцем знаходження (здійснення господарської діяльності) роботодавця. За таких умов інспектор праці повідомляє роботодавця про проведення інспекційного відвідування. А про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню».

Оскільки ми розглядаємо питання проведення інспектування за зверненням працівника про порушення щодо нього законодавства про працю (пп. 1 п. 5 Порядку №295), то, на нашу думку, ніщо не заважає повідомити роботодавця про призначену перевірку (виїзне інспектування). Хоча, знову ж таки, вирішуватиме Держпраці або його територіальне управління.

 

Межі інспектування наразі не визначені

Роботодавець має розуміти, які саме документи вимагатиме інспектор праці — виключно в межах питань за скаргою чи все, дотичне до порушень, зазначених працівником?

Спочатку звернімося до питання оформлення направлення на перевірку. Нагадаємо, що відповідні вимоги наведені у ч. 3 ст. 6 Закону про держнагляд. Ці вимоги, з огляду на приписи ч. 5 ст. 2 цього самого Закону, поширюються й на Держпраці та її територіальні управління.

Зауважимо при цьому, що в тексті самого Порядку №295 про направлення взагалі нема жодного слова. Роботодавець наділений правом недопуску у разі відсутності службового посвідчення (п. 14 Порядку №295).

Тимчасом як відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону про держнагляд суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Як тлумачити слова «копії документів» з огляду на ч. 3 ст. 6 Закону про держнагляд, яка вимагає наявності направлення, наразі сказати важко. Проте судова практика вже 2018 року свідчить, що інспектори праці Держпраці та її територіальних управлінь приходять на перевірку з направленням на проведення інспекційного відвідування.

 

Судова практика 2017 року

До речі, остання судова практика другої половини 2017 року* містить таку позицію суду: інспектор має право на проведення інспекційного відвідування за наявності у нього службового посвідчення і направлення та в строки, зазначені в направленні. Головний державний інспектор Г. не мав права проводити інспекційне відвідування діяльності ФОП 27.09.2017 року за відсутності направлення на перевірку.

* Рішення Полтавського окружного адмінсуду від 27.12.2017 р. у справі №816/2115/17, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71596849.

 

Але радіти зарано. Як ми зазначили вище, по суті, якщо інспектування призначається за зверненням працівника (пп. 2 п. 5 Порядку №295), те, які питання інспектори праці вивчатимуть під час такого інспектування, мало би обмежуватися лише скаргами працівника, викладеними у зверненні. Однак у приписах п. 11 Порядку №295 права інспекторів праці не обмежені ні питаннями, поставленими у зверненнях, ні питаннями у судових рішеннях.

Iнспектори праці мають право ознайомлюватися з книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги (пп. 2 п. 11 Порядку №295).

Незважаючи на те, які питання стали приводом для інспектування, інспектори праці вимагатимуть надати їм документи, що стосуються не окремо взятого працівника, а всіх за аналогічною посадою та/або за штатним розписом (для перевірки, чи порушення, наведені працівником у зверненні, не мають масового/систематичного характеру по підприємству):

— трудові договори, договори про матвідповідальність;

— штатний розпис, тарифні сітки (посадові оклади), особові картки працівників;

— накази на прийняття на роботу, посадові інструкції;

— документи щодо переведення, сумісництва, суміщення професій (посад);

— графіки робочих змін, табелі обліку робочого часу, графіки відпусток;

— усі документи, у т. ч. бухгалтерські, щодо оплати праці, нарахування, відрахування, оплати відпусток, доплати за роботу у вихідні, нічні, надурочні, надання додаткових вихідних, інші документи, які стосуються предмета інспектування.

Загалом у разі інспектування за зверненням працівника інспектори праці будуть у першу чергу вивчати ті порушення законодавства про працю, на які скаржиться працівник. I всі вивчені питання щодо оскаржуваних працівником порушень потраплять у розділ 6 Переліку питань, наведеного в Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю (форма затверджена наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. №1338, див. зразок).

Зразок

Якщо під час інспектування будуть виявлені й інші порушення, які стосуються інших працівників, чи порушення, про які не було зазначено працівником у зверненні, то інспектори праці вкажуть на них в інших розділах Акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи із застосуванням штрафів та/або винесенням припису.

Отже, підприємство очікує інспектування лише з тих питань, які працівник зазначив у своєму зверненні. Проте, враховуючи масовий/систематичний характер виявлених порушень, інспектування може порушити загальні питання дотримання роботодавцем вимог законодавства у сфері праці.

Цікаво, що у п. 12 Порядку №295 зазначено про обов'язковість виконання внесеної в межах повноважень вимоги інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця. Хоча фактично повноваження інспектора обмежуються лише заборонами, прописаними у п. 13 Порядку №295, — тобто він вільний від будь-яких обмежень у перевірці документів, які складаються роботодавцем на виконання вимог чинного законодавства у сфері праці.

 

Це важливо!

На нашу думку, якщо інспектор праці вимагає певний перелік документів, то варто просити складати такі вимоги письмово. Відповідних правил обміну документами між інспектором праці та роботодавцем не прописано, а в п. 12 Порядку №295 не конкретизовано й форми таких вимог. А це означає, що вимоги можуть бути як письмовими, так і усними (залежно від обсягу інформації, форми ведення обліку, місця зберігання тощо).

 

Звісно, давати однозначну пораду щодо розглянутої нами ситуації доволі складно. Проте, на нашу думку, обережним роботодавцям варто зробити все можливе (знайти обґрунтовані причини) для проведення невиїзного інспектування. Додамо, що судової практики з цього питання наразі ще немає.

 

Якщо затребовуваних документів немає...

Знову ж таки, порівняно з документальними перевірками органами ДФС, де всі платники податків добре знають, що відсутність первинних документів на момент перевірки може загрожувати значними проблемами в частині донарахування податків та штрафів, з Держпраці ситуація виглядає значно простіше.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів (форма затверджена наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. №1338). На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (п. 18 Порядку №295).

Знову ж таки нагадаємо, що роботодавцю доведеться виявити неабиякі дипломатичні здібності — адже ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, може бути розцінено як «створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці» (див. вище), що може потягнути за собою штраф у розмірі 11169,00 грн (абзац шостий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

 

Це цікаво!

В одній зі справ* адмінсуд дійшов висновку, що факт протиправних дій керівництва підприємства, спрямованих на створення перешкод інспекторам праці, не підтверджено документально, тобто до суду не надано доказів притягнення керівника ТОВ «С» до адміністративної відповідальності за вищенаведеними фактами. Звідси суд вважає, що інспектори праці мали можливість та були зобов'язані у строк призначеної перевірки довести до відома керівництва госпсуб'єкта про хибність його позиції та приступити до проведення перевірки, тим паче, як показав свідок та стверджує представник ТОВ «С», відповідна документації з предмета перевірки була підготовлена.

* Рішення Запорізького окружного адмінсуду від 20.12.2017 р. у справі №808/3396/17.

 

Якщо в суді є спір з працівником...

Як свідчить практика розгляду трудових спорів, працівники доволі часто використовують у суді результати перевірок у сфері праці, особливо якщо за результатами таких актів складено акт з описом виявлених порушень. Тим більше що Держпраці надає відповідь на таке звернення та вказує на те, що скарга працівника підтверджена виявленими порушеннями (або ж можуть бути виявлені не всі наведені в скарзі порушення чи взагалі жодне з них). Сам акт перевірки (його копію) такому працівнику на його звернення Держпраці не надсилає.

Водночас суд, який розглядає трудовий спір (зокрема, про скасування наказу на звільнення та поновлення на посаді) з позовними вимогами про виплату сум коштів за весь час вимушеного прогулу, жодним чином не зв'язаний порушеннями, зазначеними працівником у зверненні (йдеться про ситуацію, яку ми розглядаємо).

Наприклад, при розгляді спору про незаконність звільнення суд з'ясовуватиме саме законність підстав для звільнення згідно з наказом (тобто дотримання вимог ст. 36 — 41 КЗпП).

При цьому працівник може вимагати виплатити суми, які йому недоплачені у зв'язку з порушенням законодавства про працю (тобто це ті питання, з якими він звернувся до Держпраці). У такому разі в суді будуть з'ясовуватись і ці порушення також. Якщо вони підтвердяться, то суд може зобов'язати підприємство виплатити такі суми незалежно від поновлення працівника на посаді. Відповідні норми містять ст. 116, 117 КЗпП.

Порушення, виявлені під час перевірки Держпраці (її територіальними органами), а саме Акт перевірки, будуть лише одним з доказів, які підтверджуватимуть правомірність претензій працівника до роботодавця у позовній заяві. Хоча це й достатньо вагомий доказ.

Нагадаємо, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і, в разі виявлення порушень законодавства про працю, — припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Звісно, у разі якщо об'єкт відвідування (роботодавець) не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною, і за результатами розгляду скарг або позовних заяв судом вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Але доти, поки вони не скасовані, такі судові рішення, вимоги, приписи тощо можуть бути використані працівником у трудовому спорі в суді. Але чи вплинуть вони на рішення суду про поновлення працівника, залежить від того, чи оскаржені приписи чи вимоги. Адже, відповідно до п. 30 Порядку №295, подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги. А ось у разі спору щодо оплати праці, якщо в акті є висновки щодо суми коштів, які через порушення недоотримані працівником, то варто очікувати, що суд зобов'яже роботодавця виплатити всі належні суми у повному обсязі з відповідальністю за порушення строків їх виплати.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Контролюючі органи і перевірки
Теги:
Перевірки , Суд , Трудові відносини , Держпраці

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?