Реалізовані Урядом кроки з детінізації заробітних плат помітно збільшують кількість легально працюючих громадян в Україні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи проміжні результати урядової кампанії проти нелегальної зайнятості. Вона активно стартувала у жовтні – за ініціативи Глави Уряду і у тісній кооперації одразу кількох відомств: Міністерства фінансів, Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби та Державної служби з питань праці. Так, лише за місяць кількість легально працюючих громадян зросла щонайменше на 150 тис. осіб. А надходження до Пенсійного фонду до кінця року зростуть щонайменше на 1,1 млрд грн.
«Питання зарплат – це питання захисту людей. Ми несемо відповідальність за мільйони працюючих, – сказав Володимир Гройсман. – Маємо посилити координацію і захистити інтереси людей праці. Люди, яких виводимо з тіні, отримуватимуть білу зарплату, а отже, матимуть право на гідну пенсію».
Глава Уряду наголосив, що союзником КМУ у цій боротьбі є легальний бізнес, який працює у правовому полі, сплачує всі податки і активно підтримує соціальні програми на своїх підприємствах. Така праця – орієнтир для підприємців. А на порушників законодавства будуть накладати штрафи.
Разом з тим, як наголосив Прем’єр-міністр, штраф – не самоціль. Важливе – викорінення практики виплати зарплат «у конвертах». Адже пенсію в конвертах ніхто не платитиме. І претензії пред’являти за мінімально нараховані виплати буде нікому.
«Захист прав людей, які працюють, будемо продовжувати щоденно і системно. Щомісяця буду питати, скільки людей вивели з тіні. Доручаю також щотижнево проводити оперативні наради. Наш союзник – легальний бізнес і кожен громадян України».
Довідково
За даними Держпраці, сьогодні кількість працюючого населення в Україні перевищує 16 млн людей. Кількість безробітних за методологією Міжнародної організації праці – близько 1,7 млн. На обліку в Державній службі зайнятості зареєстровані близько 300 тис. осіб. У вересні Уряд ініціював ухвалення і подальше втілення низки рішень, спрямованих на захист прав найманих працівників з огляду на дотримання умов праці та подальшого соціального захисту при досягненні пенсійного віку. Приводом для посиленої уваги стали непоодинокі випадки як порушення прав працівників, так і неможливості перевірити дотримання законодавства, коли інспекторів просто не допускають на підприємства. Найбільш проблемними галузями виявилися будівництво, торгівля, охоронні послуги та готельно-ресторанний бізнес. Саме там була зафіксована найбільша кількість нелегальних і неоформлених належним чином працівників. У регіональному розрізі лідирували Харківська, Київська, Івано-Франківська, Одеська області.
«Маємо великий виклик – питання захисту прав найманих працівників. Якщо це не зробити сьогодні, через певний період часу ці люди отримають мінімальні пенсії. А ще гірше, якщо трапиться травма на виробництві, то людина не отримає компенсації, – казав тоді Володимир Гройсман. – Треба тут мобілізувати роботу і довести роботодавцям, що своїх працівників треба поважати і не тільки виплачувати їм зарплати, а й оформлювати належним чином».
Одним з інструментів виправлення ситуації стали перевірки роботодавців. Наразі є вже понад 130 матеріалів про накладання штрафних санкцій.
***
Щодо комплексних перевірок з праці можна читайту підбірку:
- Кого чекати в рамках комплексних перевірок і які повноваження кожного з ревізорів – читайте тут і тут;
- Як будуть виявляти нелегальних працівників – розповів голова Держпраці Р. Чернеги (відеокоментар);
- Кого з роботодавців насамперед буде перевіряти Держпраці щодо зарплати в «конвертах» (на думку юристів) – дізнайтеся тут.
- Хто найбільше ризикує потрапити під комплексні перевірки? Версія ДФСУ.
- До вас завітав інспектор з праці без попередження? Які він має права – нагадує Держпраці
- Актуальне відео від Олександра Смирнова «7 порад у разі перевірок Держпраці» – за посиланням;
- Як підготуватись до таких комплексних заходів (перевірок)? Що потрібно знати під час допуску до них? Як оформляються результати таких перевірок? Про це і не тільки – у дайджесті запитань-відповідей від редакції «Дебету-Кредиту».