11 квітня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону №10222 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення конкурентоспроможності українських виробників та посилення захисту прав споживачів".
Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є удосконалення законодавства в сферах державного ринкового нагляду, захисту прав споживачів, а також нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Зокрема, законопроект направлений на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Які зміни передбачено законопроектом?
Законотворці пропонують не поширювати дію Закону «Про засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності» на держаний ринковий нагляд.
Це зумовлено суттєвою відмінністю в підходах та організації наглядової діяльності. Предметом рамкового закону України у сфері контролю (нагляду) є сам суб’єкт господарювання та його діяльність у своїй цілісності. Плани перевірок складаються на суб’єктів господарювання залежно від ступеня ризику, що становить їх діяльність. Предметом ринкового нагляду є не суб’єкт господарювання, а продукція, яку він виготовив або реалізує, і то не вся продукція, а лише окремі її види. Тому перевіряється не сам суб’єкт та його діяльність у своїй цілісності, а лише деяка продукція, яку він виробив або реалізує. Відповідно, секторальні плани ринкового нагляду складаються не на суб’єктів господарювання, а на види продукції, яка становить підвищений ступінь ризику. Ступені ризику ж встановлюються при плануванні не для суб’єктів господарювання, а для продукції.
Значні проблеми при правозастосуванні виникли і з нормою про попередження за 10 днів про проведення перевірки. Дуже часто мали місце випадки, коли у день перевірки відповідні приміщення були зачинені на санітарний день або у торговельних приміщеннях була повністю прибрана продукція, що має становити предмет перевірки. Наступного дня все знову працювало і продукція знову пропонувалася для купівлі споживачам. Досвід інших країн (наприклад, Болгарії) також свідчить про недоцільність норми про попередження, при чому бізнес там вдавався до таких самих методів уникнення перевірки, як і в Україні.
З метою уникнення плутанини та неузгодженостей у підходах та принципах пропонується розмежувати ці два типи нагляду та передбачити у єдиному нормативно-правовому акті – Законі «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» – відповідні системно-адміністративні положення (права та обов’язки суб'єктів господарювання; повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд; порядок проведення перевірок характеристик продукції; порядок оформлення розпорядчих документів у сфері державного ринкового нагляду; порядок відбору зразків продукції і проведення їх експертизи тощо).
Крім того, законопроектом пропонується:
- Усунути дублювання контролю за окремими видами продукції, а також уточнити деякі виключення з-під сфери дії ринкового нагляду.
- Забезпечити можливість здійснення ринкового нагляду колегіальними органами (наприклад, НКРЗІ, яка є технічно компетентна здійснювати ринковий нагляд радіообладнання, включаючи мобільні телефони та смартфони, але не має наданих на це законом повноважень).
- Уніфікувати різновиди перевірок характеристик нехарчової продукції (уточнення видів перевірок замість існуючих трьох (виїзна/невиїзна/поєднана), що дозволить уникнути зловживань.
- Встановити чіткі та прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.
- Встановити чіткий строк надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що дозволить уникнути випадків надсилання постанов про накладення штрафу «заднім числом».
- Передбачити проведення перевірки характеристик продукції у її виробників лише, якщо є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.
- Передбачити можливість звернення об’єднань суб’єктів господарювання – галузевих асоціацій щодо проведення позапланових перевірок ринкового нагляду – зараз вони не входять до кола суб’єктів, яким Законом надано право подавати такі звернення.
- Встановити чітку заборону перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи, що не є предметом конкретної перевірки, що дозволить сфокусувати перевірку та запобігти зловживанням.
- З метою захисту прав інтелектуальної власності та збереження комерційної таємниці суб’єктів господарювання запровадити вимогу надання документів, необхідних для встановлення ланцюга постачання продукції, лише в обсязі, що дозволяє встановити такий ланцюг, а не в повному обсязі. З метою забезпечення можливості суб’єктам господарювання надати такі документи, якщо вони перебувають, наприклад, в головному офісі в іншому регіоні, протягом однієї перевірки та без її поновлення, пропонується збільшити строк проведення перевірок на два дні.
- Запровадити для випадків формальних (несуттєвих) порушень принципу покарання за невиконання вимог органів ринкового нагляду щодо усунення порушень, а не за самі порушення.
- З метою уникнення суб’єктивного підходу прийняття рішень посадовими особами органів ринкового нагляду при застосуванні штрафних санкцій до суб’єктів господарювання за порушення законодавства у сфері ринкового нагляду і, як наслідок, зменшення корупційних ризиків в законопроекті пропонується скасувати визначення штрафу за принципом “від – до” (“вилку штрафів”)).
- Збільшити розмір штрафних санкцій для посилення відповідальності суб’єктів господарювання, що відповідає європейській практиці, та, відповідно до європейських вимог, забезпечує пропорційність та результативність покарання, а також знеохочує та запобігає вчиненню порушень у майбутньому.
- Встановити на законодавчому рівні ефективну відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді накладення штрафу за недопущення до проведення перевірок та невиконання законних вимог посадових осіб, що здійснюють державний ринковий нагляд.
- Передбачити обов’язок органу ринкового нагляду надавати консультативну допомогу суб’єктам господарювання під час здійснення ринкового нагляду.
- Передбачити 30-денний строк на переклад суб'єктами господарювання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду (сьогодні такий строк відсутній, що призводить до зловживань з боку органів ринкового нагляду).
- Законодавчо закріпити доступ громадськості до інформації, що міститься у системі взаємного оперативного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик.
У сфері захисту прав споживачів запропоновано:
- запровадити механізм захисту колективних інтересів споживачів (невизначеного кола споживачів),
- запровадити право споживачів на фото та/або відеофіксацію порушень свої прав;
- уніфікувати вимоги до надання інформації про продукцію (розбірливий і зрозумілий текст), у тому числі з метою запобігання зловживанням з представленням інформації про продукцію різним категоріям споживачів, зокрема людям з вадами зору тощо;
- передбачити обов’язковість встановлення на непродовольчі товари, що були у використання, гарантійного строку не менше 1 року;
- уточнити види та розміри штрафних санкцій за порушення прав споживачів;
- усунути дублювання відповідальності бізнесу та повноважень органів ринкового нагляду та захисту прав споживачів.
У разі прийняття цей Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.
