Коментар до ІПК ДПС від 23.06.2020 р. №2540/6/99-00-04-01-03-06/ІПК
Як передбачено п. 75.1 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити:
- камеральні перевірки;
- документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки;
- фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних СЕА ПДВ, а також ЄРАН та СЕА РП (пп. 75.1.1 ПКУ).
При цьому камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
У разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку за ст. 42 ПКУ.
Чи має право платник податку бути присутнім при камеральній перевірці?
У коментованій ІПК податківці зазначають, що згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
І якщо платник податку не надає додаткової інформації, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС.
Тобто право бути присутнім при камеральній перевірці у платника є. Але на практиці його на таку перевірку не запрошують, і це цілком легально.
Водночас податківці нагадують, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
І от тут вже платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ.
Якщо платник податку виявить таке бажання, то контролюючий орган зобов’язаний повідомити йому про місце і час проведення розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Водночас на відміну від камеральної перевірки участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
За якою формою складається акт про результати камеральної перевірки?
Як зазначають податківці у коментованій консультації, ПКУ не передбачена вимога складання акта камеральної перевірки обов’язково за формою, що має бути затверджена нормативно-правовим актом.
Тому (і це теж не порушує закон) акт камеральної перевірки може бути складено і в довільній формі. Хоча, звісно, на практиці податківці якщо і користуються власними формами, то все ж таки намагаються зробити їх уніфікованими (однаковими для всіх територіальних органів ДПС). Зокрема, зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведені у додатку 2 до Методрекомендацій №165.
Однак абз. 2 п. 1.1 Розділу І Методрекомендацій №165 визначено, що методичні рекомендації є актом рекомендованого, роз’яснювального, інформаційного характеру. Тому податківцями акт камеральної перевірки може бути складено і за іншою формою, ніж наведено у Додатку 2 до Методрекомендацій №165 (тобто у довільній формі).
***
Читайте також:
- Камеральні перевірки звіту з ЄСВ: як проводяться?
- Граничний строк проведення камеральної перевірки декларацій (крім щодо ПДВ) тимчасово подовжено
- Не сплатили податок – чекайте на камеральну перевірк
- Як проводяться камеральні перевірки податкових декларацій?
- ДПС провела камеральну перевірку декларації: чи можна уточнити її?
- У які строки ДФС може проводити камеральну перевірку ПН та РК: судова практика
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!