27.05.2023 р. у «Голосі України» №106 було опубліковано Закон №3063, яким впорядковано питання забезпечення належного рівня пожежної безпеки в державі та держнагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки. Проте цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, тобто з 27.11.2023 р. А нині, тобто з 28 травня, набрала чинності лише вимога до КМУ підготувати належні підзаконні нормативні акти (і внести зміни до існуючих), аби цей Закон зміг нормально працювати.
Тож у цій статті ми розглянемо основні правила пожежних перевірок бізнесу і чого чекати від них надалі.
Так, органи ДСНС наділені ширшими повноваженнями:
- вони і далі здійснюватимуть держнагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства госпсуб’єктами. От тільки коло тих, кого контролюватимуть, зміниться – йдеться, як і раніше, про держнагляд (контроль) за суб’єктами господарювання, але тепер за винятком самозайнятих осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю (зміни внесено до ч. 1 ст. 3 Закону №4448);
- а ще вони здійснюватимуть держнагляд (контроль) за додержанням вимог пожежної та техногенної безпеки під час проведення робіт з будівництва будинків, будівель і споруд, крім об’єктів будівництва класу СС1;
- а також здійснюватимуть державний ринковий нагляд щодо засобів цивільного захисту (ст. 46-3 Кодексу цивільного захисту України) відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
А яким буде сам порядок проведення перевірок ДСНС?
Безперешкодний доступ перевіряльників за відсутності керівника
Відповідно до п. 14, 21-1 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання належать, зокрема:
- забезпечення безперешкодного доступу уповноважених посадових осіб органів ДСНС, для здійснення заходів держнагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки незалежно від присутності керівника (уповноваженої особи) госпсуб’єкта;
- визначення у разі відсутності керівника уповноваженої особи, яка має бути присутньою під час здійснення заходів держнагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки, як і раніше, здійснюється у встановленому Законом №877 порядку з урахуванням особливостей, визначених Кодексом цивільного захисту України.
Об’єкти нагляду
До переліку об’єктів, які планується перевіряти під час планових та позапланових перевірок, належать:
- земельні ділянки будь-якого призначення та будь-якої форми власності,
- будинки, будівлі, споруди, у т. ч. ті, що будуються, їх комплекси та/або частини будь-якого призначення та будь-якої форми власності.
Увага! ДСНС та/або його територіальні органи (у разі їх утворення) не здійснюють заходів держнагляду (контролю) щодо приватного житла, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, індивідуальних гаражів та територій, на яких вони розташовані, у тому числі які будуються (крім тих, що використовуються для провадження госпдіяльності).
Планові та позапланові перевірки
Як і раніше, контрольні заходи органами ДСН здійснюються шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Проте цього разу законодавець детально виписав порядок допуску та підстави для проведення таких заходів (зміни до ч. 1 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).
Плановою перевіркою є перевірка, передбачена річним планом перевірок об’єктів нагляду, який затверджується не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, керівником ДСНС України або його заступником, а відомості про такі заходи вносяться до інспекційного порталу.
Увага! Без змін залишилась норма, щодо якої у разі наявності у госпсуб’єкта із середнім та/або незначним ступенями ризику чинного договору страхування відповідальності планова перевірка такого суб’єкта не здійснюється протягом дії такого договору, але не більше:
- шести років поспіль - щодо госпсуб’єктів зі середнім ступенем ризику;
- десяти років поспіль - щодо госпсуб’єктів з незначним ступенем ризику (ч. 2 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).
Позаплановою перевіркою є перевірка, не передбачена річним планом перевірок об’єктів нагляду, проте може бути проведена з таких підстав, як:
1) подання госпсуб’єктами (у т.ч. ФОПами та ЮО) письмової заяви про проведення перевірки об’єкта нагляду за їхнім бажанням;
2) виявлення та підтвердження недостовірності даних, зазначених у декларації, протягом трьох місяців з дня її подання (крім випадку, якщо суб’єкт господарювання протягом одного місяця з дня подання декларації повторно подав відповідну декларацію з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, що не впливає на зміст поданого документа).
Увага! ДСНС України у разі виявлення недостовірності даних у поданій декларації зобов’язаний протягом 10 роб. днів повідомити госпсуб’єкта про необхідність їх виправлення протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення. Невиправлення недостовірних даних у встановлений строк є підставою для проведення позапланової перевірки;
3) необхідність перевірки виконання вимог приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, виданих за результатами проведення попередньої перевірки об’єкта нагляду. Така позапланова перевірка проводиться не раніше останнього дня строку для усунення порушення, визначеного приписом або іншим розпорядчим документом, та не пізніш як через два місяці із зазначеного дня;
4) звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення госпсуб’єктами вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що заподіяло або може заподіяти шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, або юридичної особи про порушення, що заподіяло або може заподіяти шкоду її правам, законним інтересам.
До звернення фізособа (фізособи) або юрособа додає документи чи їх копії, матеріали, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Увага! Проведення територіальними органами (у разі їх утворення) позапланової перевірки об’єкта нагляду за вказаною підставою можливе лише у разі отримання на її проведення погодження ДСНС України;
5) доручення Прем’єр-міністра України про перевірку у сфері пожежної та техногенної безпеки госпсуб’єктів у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища чи забезпечення безпеки держави;
6) виникнення аварії, пожежі, настання іншої небезпечної події чи надзвичайної ситуації, травми або смерті потерпілого внаслідок такої події чи надзвичайної ситуації, що пов’язано з діяльністю суб’єктів господарювання;
7) рішення суду.
Щодо відокремлених підрозділів, то планові, позапланові перевірки здійснюються окремо щодо кожного підрозділу та об’єкта нагляду, наявного у такого підрозділу або одночасно на всіх підрозділах та об’єктах нагляду за письмовим зверненням госпсуб’єкта.
Проведення планової перевірки одного і того самого відокремленого підрозділу (філії, представництва) та об’єкта нагляду протягом одного планового періоду не допускається.
Здійснення більше ніж одного заходу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо госпсуб’єктів протягом одного планового періоду допускається за наявності у таких суб’єктів відокремлених підрозділів (філій, представництв), двох і більше об’єктів нагляду.
Важливо! Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки, забороняється. Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, забороняється.
Ступінь ризику суб’єкта господарювання
Як і раніше, Критерії ризику, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності у сфері пожежної та техногенної безпеки і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України та повинні містити кількісні і якісні характеристики.
На сьогодні такі Критерії затверджено вже Постановою КМУ від 05.09.2018 р. №715. Проте, на нашу думку, вони мають зазнати змін, адже змінились як об’єкти перевірки, так і суб’єкти, щодо яких проводяться планові та позапланові заходи.
Передбачено й обмін інформацією між ДСНС України та іншими органами, зокрема Держархбудконтролю, Держпраці, Нацполіції, прокуратурою та іншими правоохоронним та контролюючими органами з національних та інших реєстрів, доступ до яких мають такі органи.
Право недопуску до перевірки
Нагадаємо, що відповідно до ст. 2 Закону №877 органи ДСНС під час проведення контрольних заходів мають дотримуватись й вимог цього Закону.
Зокрема, госпсуб'єкт повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу держнагляду (контролю).
Увага! Суб’єкт господарювання під час здійснення держнагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу до здійснення держнагляду (контролю), якщо:
- держнагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
- посадова особа органу держнагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
- госпсуб’єкт не одержав повідомлення про здійснення планового заходу держнагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
- посадова особа органу держнагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу держнагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів контролю (за наявності такого журналу в госпсуб’єкта).
Штрафи за порушення
Наприкінці нагадаємо про відповідальність, яка очікує порушників. Здебільшого це відповідальність адміністративна, а її з 17 квітня 2021 році посилили.
КУпАП доповнили новою статтею 185-14. За нею, створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов’язаній із проведенням перевірок, тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 н.м.д.г. (1700 - 3400 грн).
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від 200 до 300 н.м.д.г. (3400 - 5100 грн).
Законом також надано можливість суддям районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядати справи про адміністративні правопорушення та надано право посадовим особам органу державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-14 ПКУ (ч. 1 ст. 255 КУпАП).
Оновили у 2021 році і ті статті, які вже існували. Тож нагадаємо про них щодо бізнесу.
Стаття 175 КУпАП: порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від 200 до 300 н.м.д.г. (3400 - 5100 грн).
Статті 188-8 КУпАП: невиконання приписів, розпоряджень чи постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від 100 до 200 н.м.д.г. (1700 - 3400 грн).
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від 200 до 300 н.м.д.г. (3400 - 5100 грн).
Але не забувайте! Згідно зі ст. 270 ККУ порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, карається штрафом від 1000 до 4020 н.м.д.г. (тобто від 17000 до 68340 грн), або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.