У новому випуску подкасту “Що з економікою?” ми поспілкувались з народним депутатом Ярославом Железняком про проблеми з Бюро економічної безпеки (БЕБ) та їх системне вирішення.
БЕБ створювали, щоб ліквідувати податкову міліцію і прибрати вирішення економічних питань з юрисдикції СБУ, ДБР та Національної поліції. Але на практиці, каже пан Железняк, вийшов практично недієздатний “ручний” орган Офісу Президента України.
Втім, нардеп вважає, що БЕБ може працювати ефективно, відстоюючи інтереси держави. Для цього потрібні три умови:
Незалежна комісія з міжнародними експертами
“Приклад БЕБу, де голова призначається через конкурс, але Кабінетом Міністрів, показав: один дзвінок з Офісу Президента – і керівником стає "свій" кандидат. Причому всі це розуміють ще до завершення конкурсу.
Натомість ніхто наперед не знає майбутнього голови НАЗК. Або у САПі, як би довго не затягували конкурс, перемагає той, хто має компетенцію перемогти — пан Клименко”.
Фінансова незалежність
Достатнє фінансування органу не лише запобігає корупції та підвищує ефективність роботи, але є і хорошим капіталовкладенням для Мінфіну.
“Раніше від грального бізнесу отримували практично нічого — 50 – 200 млн за рік. А тепер ми за місяць отримуємо поанд 400 млн. Інвестиція в розслідування кримінальних злочинів економічного характеру дуже приваблива”, — каже Ярослав Железняк.
Безпека і незалежність керівних посад
Для ефективної роботи керівник органу має розуміти, що у нього є час на реформи. Постійне жонглювання призначеннями, як показує приклад митниці, не призводить ні до чого хорошого.
Пан Железняк зазначає, що ці принципи є актуальними не лише для БЕБ, але і для митниці та податкової. Туди мають прийти люди із можливістю робити зміни, і тоді через кілька років отримаємо реформовані структури.
***
Читайте також: Гетманцев навів помилки при створенні БЕБ
