Оскільки не всі роботодавці декларують свої трудові відносини, Держбюджет України втрачає близько 100 мільярдів гривень щороку. А рівень тіньової зайнятості сягає 9% від кількості зайнятого населення. Це констатував в ефірі Українського Радіо перший заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Держслужби з питань праці Андрій Харченко. Держпраці почала проти незадекларованої праці інформкампанію "Виходь на світло!". За словами Харченка, починаючи з 16 червня цього року Держпраці має право здійснювати позапланові перевірки. Таким чином, роботодавець, який свідомо ухиляється від оформлення працівників, може бути притягнутий як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності, а також отримати штраф. За одного неоформленого працівника він становить 10 мінімальних зарплат, тобто 67 000 гривень. Харченко також зауважує, що найбільші ризики незадекларованої праці є в закладах громадського харчування, торгівлі, будівництві та сільському господарстві.
"Рівень тіньової зайнятості в Україні — 9% від кількості зайнятого населення"
Незадекларована праця — це свідоме ухилення роботодавців і працівників від оформлення трудових відносин з метою отримання тих чи інших переваг приховуванням реальних доходів, отриманням соціальних пільг, несплатою податків тощо. За найменшими оцінками, через те, що роботодавці не декларують свої трудові відносини, державний бюджет втрачає близько 100 мільярдів гривень щороку. Також, за оцінками Міжнародної організації праці, рівень тіньової зайнятості в Україні становить близько дев'яти відсотків зайнятого населення, зазначає Андрій Харченко.
"Людина не може примусити роботодавця укласти трудові відносини, бо роботодавець сам повинен розуміти, що це його прямий обов'язок, оскільки офіційне працевлаштування гарантоване Конституцією та іншими нормативно-правовими актами у сфері регулювання трудових відносин. Роботодавець повинен розуміти, що, створюючи нові робочі місця, він може отримати як державну підтримку, так і компенсацію. Зокрема, якщо ми говоримо про внутрішньо переміщених осіб, то держава передбачає компенсацію на виплату заробітної плати працівникам. Також передбачена компенсація витрат на навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації внутрішньо переміщених осіб чи інших працівників", — додає перший заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Він також зауважує, що на офіційно працевлаштовану особу поширюються правові норми законодавства про загальнообов'язкове державне страхування та про охорону праці. Роботодавець зобов'язаний здійснити медичні огляди такого працівника перед прийняттям на роботу і під час виконання ним своїх трудових обов'язків, а також проводити навчання з охорони праці. Всі ці заходи надалі мінімізують ризики, наприклад, настання нещасних випадків та аварій на виробництві. "Держпраці розпочала інформаційну кампанію "Виходь на світло!", аби донести до роботодавців та працівників інформацію про ризики та наслідки, в які вони можуть потрапити, якщо не дотримуватимуться цих правових норм", — каже Харченко.
"Штраф за одного неоформленого працівника — 67 000 гривень"
У зв’язку із воєнним станом в Україні призупинили проведення планових і позапланових перевірок за дотриманням, зокрема, законодавства про працю. Але починаючи з 16 червня 2023 року наказом Міністерства економіки Держпраці дозволили проводити позапланові перевірки, зокрема щодо незадекларованої праці. "Тобто станом на сьогодні роботодавець, який свідомо ухиляється від оформлення працівників, може бути притягнутий як до адміністративної відповідальності, так і до кримінальної. А також до нього можуть бути застосовані фінансові санкції, тобто накладений штраф. Штраф за одного неоформленого працівника становить 10 мінімальних заробітних плат, тобто 67 000 гривень. Якщо ж будуть виявлені факти, що роботодавець вчиняє таке правопорушення повторно, то штраф збільшується утричі — 30 мінімальних заробітних плат, або 200 000 гривень. Тобто передбачені суттєві штрафи за використання нелегальної праці", — зазначає Харченко.
В яких галузях економіки найбільш поширена незадекларована праця?
"Найбільші ризики використання незадекларованої праці в закладах громадського харчування, торгівлі, будівництві та сільському господарстві. Втім, не весь бізнес працює в тіні. І наша інформаційна кампанія теж дає свої результати", — каже представник Держпраці.
"Якщо роботодавець відмовляється від укладення трудового договору, звертайтеся до Держпраці"
"Є можливість укладення строкового трудового договору навіть на місяць. Тому працівникові краще вимагати від роботодавця укладення такого договору. Працівник повинен розуміти, що, укладаючи трудовий договір, крім пільг, які передбачені йому як бонуси за виконану роботу, на нього поширюються і правила трудового розпорядку. Тобто в працівника фіксований робочий день, він має вихідні та оплачувані відпустки та лікарняні. Тобто якщо роботодавець не йде на укладення трудового договору, то працівник може звернутися до Держпраці та повідомити, що порушуються його права як громадянина щодо працевлаштування. Це стосується і того факту, якщо працівник вже працевлаштований, йому сказали, що він працює офіційно, але при цьому зарплата йому платиться не на картковий рахунок, а в конверті, а також відсутня інформація в Пенсійному фонді та Реєстрі застрахованих осіб про те, що йде нарахування та сплата єдиного соціального внеску. Тож працівнику необхідно звернутися до нашого органу, і ми будемо вживати необхідних заходів реагування — або прийти з інформаційним відвідуванням, або з перевіркою", — резюмує Андрій Харченко.