Урядова Міжвідомча робоча група з дерегуляції від початку року переглянула понад тисячу дозвільних документів для бізнесу. Утім, дерегуляційну реформу на цьому не завершено. Далі МРГ сфокусується, зокрема, на перегляді інструментів за зверненнями бізнесу, працюватиме над дерегуляцією окремих секторів та допомагатиме втілити рекомендації щодо скасування чи оптимізації інструментів у конкретні рішення.
Про це під час спільного онлайн-заходу Міністерства економіки та Центру економічної стратегії «Дерегуляція роботи бізнесу. Проміжні підсумки та плани на майбутнє» розповіла Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
«Від початку 2023 року урядова Міжвідомча робоча група з дерегуляції розпочала плановий перегляд регуляторних інструментів для бізнесу. І наразі дійшла до кінця складеного списку. Переглянуто понад тисячу дозвільних документів. Майже чверть з них за результатами перегляду ми рекомендували скасувати, більше половини – спростити або цифровізувати. Економічна вигода для бізнесу від втілення рекомендацій МРГ, за розрахунками Офісу ефективного регулювання BRDO, до прикладу лише у сфері регулювання Мінекономіки становитиме 1,4 млрд грн. В аграрній галузі – 8,5 млрд грн. У будівництві – понад 250 млн грн», – зазначила Юлія Свириденко.
Заступник Міністра економіки Олексій Соболев розповів докладніше про подальші кроки реформи дерегуляції. Зокрема, про переведення системи державного нагляду та контролю на ризико-орієнтований підхід.
«Вже маємо напрацьований проєкт закону “Про основні засади державного нагляду (контролю)”. Це запровадить ризико-орієнтований підхід. Тобто якщо підприємець нічого не порушував, то і перевірки до нього не приходитимуть. Також наступний крок – перегляд та оптимізація роботи інспекцій», – зазначив Олексій Соболев.
«У 2021 році було здійснено понад 200 тисяч перевірок бізнесу, у 2022 році – 11 тисяч, а станом на кінець жовтня 2023 року близько 15 тисяч. Звісно, в цьому році перевірок більше, ніж у 2022 році, на що є об’єктивні причини – бізнес працює. Але, незважаючи на це, їхня кількість після введення мораторію на перевірки бізнесу зменшилась у десятки разів й нічого не сталося. Тобто чи є сенс повертатися до класичних перевірок, які діяли до 24 лютого 2022 року – питання риторичне. Висновок один: формат та методи інспекційних перевірок необхідно змінювати», – додав Голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер.
Більше про підходи до визначення пріоритетів дерегуляції розповів Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Потрібно, щоб на системній основі щороку на базі аналізу та опитувань підприємців ми бачили графік, скільки грошей підприємці витрачають. На базі цього можна ставити цілі. Проблемні точки можна буде бачити і оцінити, наскільки ефективна дерегуляція, чи не придумали органи влади якіась нові регуляторні інструменти тощо. Ця робота – це частина переходу від тимчасового рішення до системної роботи», – зазначив Олексій Дорогань.
У своїй презентації Старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов розповів про щаблі перебігу реформи дерегуляції в Україні та озвучив рекомендації фахівців ЦЕС щодо подальших заходів:
«Ми рекомендуємо концентруватись на точкових регулюваннях, які мають найбільший вплив, та таких, що стосуються найбільшої кількості підприємців, і в пошуку таких опитувати бізнес щодо того, яке регулювання заважає найбільше. Крім того, варто дуже обережно переглядати регулювання секторів, які безпосередньо впливають на життя громадян, зокрема, охорону праці та здоров'я, також секторів, які не просто так заслуговують на регулювання – монополії тощо», – зазначив Дмитро Горюнов.
За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенка, Міністерство зараз працює над втіленням у життя рекомендацій Міжвідомчої робочої групи.
«Дерегуляція нашого Міністерства розпочалась у грудні 2022 року із плідної співпраці з Державною регуляторною службою. Після того під час роботи МРГ з дерегуляції ми доповнили список змін. Зокрема, 61 інструмент держрегулювання ми скасовуємо, ще 61 – відправили на спрощення або цифровізацію. Ряд НПА нами вже розроблено – це і проєекти постанов, і законопроєкти – направлені на погодження і вже опрацьовуються, щоби були конкретні результати після роботи МРГ», – розповів Сергій Власенко.
«Я дуже радий, що в планах роботи МРГ є взагалі перегляд архітектури нагляду та контролю як такого. І наша оцінка така, що робота групи є суперефективною, це дає надію, що держава свого часу буде реформувати і податкову службу, і митну, і дивитись на фінансовий ринок, нашу економічну свободу, нашу фінансову свободу. Це дає надію, і давайте переходити до перегляду сфер нагляду та контролю», – підсумував дискусію Виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап.
Довідково:
Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності створено рішенням Уряду 13 січня 2023 року. До робочої групи, співголовою якої є Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко, увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби. До роботи МРГ залучено експертів Офісу ефективного регулювання, Центру економічного відновлення, Центру економічної стратегії (за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів), EasyBusiness, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», USAID/UKAid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» та Європейського банку реконструкції та розвитку.
