
Коментар до постанови Верховного Суду від 14.07.2026 р. у справі №810/3170/18
Уявіть собі ситуацію: ви роками працюєте, сплачуєте податки та сумлінно ведете облік. Аж раптом на порозі з’являються податківці й оголошують, що ви, виявляється, «безкоштовно отримали» газ на десятки мільйонів гривень, за що тепер винні державі величезну суму штрафів та донарахувань з податку на прибуток.
Саме в таку ситуацію потрапив один Завод (назвемо підприємство саме так для спрощення). Проте Завод не змирився, а пройшов всі судові інстанції та виборов принципову перемогу у Верховному Суді.
З чого все почалось: планова перевірка та «газовий сюрприз»
Усі події розгорталися довкола планової виїзної перевірки, яку ГУ ДПС проводило з 16 березня по 4 травня 2018 року. Перевіряли дотримання вимог податкового законодавства Заводом за період з 01.10.2016 по 31.12.2017.
За результатами цієї перевірки 10 травня 2018 року було складено акт перевірки. У ньому податківці дійшли невтішного для підприємства висновку, що Завод нібито порушив п. 5 П(С)БО 15 та п. 134.1 ПКУ.
Звідки взялися звинувачення податкової?
Схема міркувань контролюючого органу базувалася на листі ПАТ «Київоблгаз» від 04.04.2018. Виявилося, що Завод, який займається виплавкою алюмінію та іншою металургійною діяльністю, не мав прямого договору на розподіл газу з оператором газорозподільної системи в області — ПАТ «Київоблгаз». Натомість Завод купував газ та послуги з його транспортування у посередника — ТОВ, яке як раз і мало прямі договірні відносини з «Київоблгазом».
Але на підставі акта про порушення від 28.11.2017 та акта-розрахунку від 13.12.2017 «Київоблгаз» виставив ТОВ претензіяю за отримання необлікованого газу на суму 47 865 525,21 грн.
Податковий орган зробив з цього такий висновок: якщо у посередника газ був «необлікованим», значить, його отримав саме Завод і отримав його безоплатно! А отже, повинен був відобразити цю суму у рядку 2240 Звіту про фінансові результати («Інші доходи»). Звідти ця сума повинна була потрапити до загального фінрезультату до оподаткування і стати об'єктом оподаткування податком на прибуток. Але цього не відбулось.
Як наслідок, на підставі акта перевірки податківці винесли ППР про збільшення податку на прибуток та застосування штрафів. Незгодний із донарахуваннями, Завод звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогою скасувати зазначені ППР.
Що вирішили суди: від першої інстанції до Верховного Суду
Судовий процес пройшов усі можливі стадії українського правосуддя:
- Київський окружний адміністративний суд задовольняє позов Заводу у повному обсязі, скасовуючи ППР.
- Шостий апеляційний адміністративний суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, відхиляючи апеляційну скаргу ДПС.
- ГУ ДПС подає касаційну скаргу. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду перевіряє матеріали справи та залишає касаційну скаргу без задоволення.
Чому ДПС програла: важливі аргументи судових органів
Аналізуючи рішення Верховного Суду, можна виділити три ключові правові підстави, які не дозволили ДПС виграти справу.
Аргумент 1. Недійсність рішення про донарахування необлікованого газу
Головний аргумент ДПС про «безкоштовно отриманий газ» будувався на факті донарахування 47,8 млн грн газовою службою для ТОВ, у якого Завод у свою чергу купував газ.
Але це рішення комісії «Київоблгазу» про донарахування необлікованих обсягів природного газу було визнано недійсним в судовому порядку, зокрема Постановою Верховного Суду від 29.11.2018. А оскільки базове донарахування газу виявилося протиправним і скасованим, то й усі похідні звинувачення податківців про «безоплатно отриманий дохід» втратили будь-яке підґрунтя.
Увага!
Це, звісно, найвагоміший аргумент, після якого вже справу можна було б закривати. Але ж не у всіх на час розгляду справи в суді є такий козир. Тому давайте розглянемо й інші аргументи, які є не менш важливими.
По суті, ДПС звинуватила Завод у споживанні необлікованого газу. Посилаючись лише на те, що був спір між головним постачальником газу та посередником, у якому фігурували якісь необліковані обсяги поставленого газу. Але доказів таких постачань і що цей газ увесь чи частково постачався саме Заводу, ДПС не навела!
Аргумент 2. Відсутність підстав для визнання доходу відповідно до НП(С)БО 15
Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Завод здійснював реальні господарські операції, купував газ на договірній основі, відображав витрати в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на підставі первинних документів. Жодного «безкоштовного» збільшення активів чи зростання капіталу за документами не відбувалося. Тому можна перейти до наступного аргументу.
Аргумент 3. Завод підтвердив свої операції документами, а ДПС не довела порушення
Податкова стверджувала, що необлікований газ був, просто Завод не надав на це первинних документів (і зрозуміло, чому – газ-то був нібито необлікований і нібито надходив у обсягах понад зазначені в договорі).
Проте суди дослідили серію актів приймання-передачі документів, які були підписані безпосередньо посадовою особою контролюючого органу, і дійшли висновку, що Завод у повному обсязі виконав свій обов'язок, передбачений п. 85.2 ПКУ.
Тобто, Завод свою частину обов’язків при перевірці виконав. А ДПС порушила принцип презумпції невинуватості платника, звинувативши Завод у заниженні обєкта оподаткування, не маючи на це конкретних доказів.
Згідно з частиною другою ст. 77 КАС України в адміністративних справах про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача (податкову). Податковий орган не зміг надати належних та достатніх доказів, які б підтверджували правомірність висновків акту перевірки.
Висновки до постанови Верховного Суду
Розглянута справа класична для категорії «похідних» податкових претензій, коли ДПС будує донарахування не на власних доказах порушення платника податків, а на документах, складених між третіми особами (у даному випадку газовим оператором та посередником). На момент перевірки спір між ними ще не було закінчено і чітких доказів порушень у платника податків ще не було. Але податківці побачили шанс донарахувати податок і штрафи та скористалися ним на такій хиткій базі.
Зазвичай судова практика захищає платників у подібних ситуаціях:
- донарахування податку на прибуток на підставі безоплатного отримання активів від контрагента без доказів реальної безоплатності та збільшення активів платника, як правило, скасовуються;
- ДПС має довести саме факт порушення платником, а не покладатися на претензії до третіх осіб;
- податковий орган не може обмежуватися посиланням на акт перевірки — потрібні належні та достатні докази;
- «ланцюгові» претензії ДПС, побудовані на спірних взаємовідносинах неподаткового характеру, є вразливими, якщо базовий спір програно в господарському процесі.
Рекомендації для бізнесу: як захиститися від подібних звинувачень ДПС
Ця справа є класичним прикладом того, як проблеми вашого контрагента можуть спричинити проблеми і вам.
Щоб уберегти бізнес, скористайтеся такими порадами:
- Фіксуйте факт передання документів під час перевірки. Надавайте первинні документи так, щоб у разі виникнення спору можна було підтвердити їх отримання контролюючим органом. Це можуть бути описи, розписки, реєстри або акти приймання-передачі документів. Як показує ця справа, належне документальне підтвердження їх передання може стати одним із ключових доказів у суді.
- Стежте за судовими справами контрагентів. Якщо контролюючі органи обґрунтовують свої претензії до вас рішеннями чи актами щодо ваших партнерів, перевіряйте статус цих актів у судах. Як бачимо, скасування первинного рішення щодо контрагента Заводу безпосередньо вплинуло на судові рішення щодо самого Заводу.
- Чіткий і прозорий бухгалтерський облік, який відповідає П(С)БО 15 та ст. 134 (об’єкт оподаткування) ПКУ, — обов’язкова умова діяльності. Тоді звинуватити вас у «безповоротній фінансовій допомозі» чи «безоплатному отриманні товарів» буде вкрай важко.
- Зберігайте повний пакет: договори, акти приймання-передачі, платіжні документи, акти перевірок вузлів обліку природного газу, листування з постачальником.
- Для підприємств з опосередкованим доступом до мереж (через орендарів/постачальників) — чітко фіксуйте в договорах відповідальність за вузли обліку природного газу, порядок повідомлень про перевірки оператора, право доступу до лічильників.
- У разі значних обсягів споживання газу/електроенергії доцільно мати внутрішній контроль технічного стану вузлів обліку природного газу та регулярні незалежні експертизи.
Де почитати додатково про податкові наслідки безоплатного отримання товарів?
- Податкові наслідки безкоштовного отримання і передачі товарів або ОЗ: ДПС роз’яснила, як сплачувати ПДВ
- Отримання товару зі знижкою звичайної ціни від юрособи: чи виникає дохід?
- Податкові наслідки безоплатного імпорту джерел безперебійного живлення
- Особливості оподаткування безоплатного отримання мобільної котельні неприбутковою організацією
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

