Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради повідомляє, що Верховний Суд зробив важливі висновки (Постанова Верховного Суду від 20.08.2026 року у справі №560/2520/25) щодо права військовослужбовців та осіб, які проходять службу цивільного захисту, на індексацію-різницю грошового забезпечення.
Суть спору полягала в тому, що позивачці — особі, яка проходила службу цивільного захисту, — не нараховувалася та не виплачувалася індексація-різниця за період з 01 березня 2018 року по 19 листопада 2024 року.
Позивачка вважала, що після підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року у неї виникло право на щомісячну індексацію-різницю у розмірі 4463,15 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій частково погодилися з позовом, але не визначили конкретний розмір належної індексації, фактично залишивши його розрахунок на розсуд відповідача.
Верховний Суд із таким підходом не погодився.
Що саме зазначив Верховний Суд?
Суд наголосив: повноваження органу, який здійснює нарахування грошового забезпечення, щодо розрахунку, нарахування та виплати індексації-різниці не є дискреційними.
Тобто, якщо передбачені законом умови для виплати індексації-різниці настали, орган не може обирати — виплачувати її чи ні.
Дискреція існує тоді, коли закон дозволяє суб'єкту владних повноважень обрати між кількома правомірними варіантами поведінки.
Але якщо за законом існує лише один правомірний варіант, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний його реалізувати.
Саме такий підхід Верховний Суд уже висловлював у постанові від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21.
Як визначається індексація-різниця?
Верховний Суд фактично визначив алгоритм, який має бути застосований при розгляді таких спорів.
Необхідно встановити три ключові показники:
А — розмір підвищення грошового доходу у березні 2018 року.
Він визначається як різниця між грошовим забезпеченням у березні 2018 року та грошовим забезпеченням у лютому 2018 року.
При цьому враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.
Б — сума можливої індексації у березні 2018 року.
Вона визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального у березні 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін та ділення отриманого результату на 100.
Далі А порівнюється з Б.
Якщо розмір підвищення доходу А дорівнює або є меншим за суму можливої індексації Б, виникає право на індексацію-різницю.
Її розмір:
Індексація-різниця = Б – А.
Така виплата здійснюється до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до звільнення зі служби.
Важливий момент: поточна індексація ≠ індексація-різниця
Це одна з найбільш важливих частин постанови.
Верховний Суд підкреслив, що Порядок №1078 передбачає два різні види індексації:
- поточну індексацію;
- індексацію-різницю.
Вони мають різні умови виникнення права і можуть виплачуватися як одночасно, так і окремо.
Тому посилання судів на правила обчислення індексу споживчих цін у 2024 році саме по собі не вирішує питання щодо права особи на вже визначену індексацію-різницю.
Верховний Суд прямо зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили характер спірних правовідносин за період з 1 січня 2024 року по 19 листопада 2024 року, фактично змішавши поняття поточної індексації та індексації-різниці.
Що це означає для військовослужбовців?
Ця постанова важлива насамперед для тих, кому:
- у березні 2018 року було підвищено посадові оклади у зв'язку із застосуванням постанови КМУ №704;
- при цьому розмір підвищення грошового забезпечення був меншим за суму можливої індексації;
- індексація-різниця після такого підвищення не була нарахована;
- або така виплата припинилася без належних правових підстав.
При цьому недостатньо просто зазначити у позові певну суму індексації.
Необхідно документально встановити грошове забезпечення за лютий і березень 2018 року, складові цього забезпечення, розмір підвищення та суму можливої індексації.
Саме відсутність такого дослідження стала однією з причин скасування судових рішень.
Чому Верховний Суд не визначив суму самостійно?
Тому що касаційний суд не може встановлювати нові фактичні обставини, які не були належним чином встановлені судами попередніх інстанцій.
У цій справі суди не перевірили розрахунок позивачки та не визначили конкретну суму індексації-різниці.
Тому Верховний Суд не став самостійно проводити такий розрахунок, а направив справу на новий розгляд.
Результат розгляду
Верховний Суд:
- задовольнив касаційну скаргу;
- скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року;
- скасував постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року;
- направив справу №560/2520/25 на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Індексація-різниця — це не право роботодавця вирішувати, платити її чи не платити.
Якщо встановлені передбачені Порядком №1078 умови, виникає обов'язок провести розрахунок, нарахувати та виплатити відповідну суму.
І ще один принциповий момент:
суд має не просто зобов'язати орган «провести перерахунок», а встановити, чи існує право на індексацію-різницю та який саме її розмір належить особі.
Саме на це Верховний Суд звернув увагу, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій.
