Ще у 2010 році Верховний суд України дійшов висновку, що покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав аванс, не передав товар у встановлений строк (Постанова ВСУ від 23.03.2010 р.)
Відповідну практику під час вирішення таких спорів донедавна застосовували і господарські суди. Проте обставини змінилися, коли суд з'ясував окремі положення укладеного договору та їх невиконання, що більше свідчать на користь намірів покупця позбутися небажаного постачальника.
Приклад. Покупець уклав договір постачання товару та здійснив передоплату. Проте постачальник так і не здійснив постачання. Коли справа дійшла до суду, покупець вимагав повернути сплачену постачальникові суму у повному обсязі. Фактично покупець цим позовом виявив бажання відмовитися від договору. На свій захист постачальник посилався на особливі умови контракту, згідно з якими сторони мали додатково узгодити місце доставки товару та закріпити це письмово. Однак жодних письмових угод, в яких містилися б необхідні відомості, між сторонами контракту укладено не було.
Щоправда, у рішенні суду не зазначено, чи була у контракті умова щодо обов’язку однієї зі сторін запропонувати укласти таку додаткову угоду і кому саме. Адже судова практика щодо договору підряду в таких випадках свідчить про те, що оскільки замовником порушено умови договору, у підрядника (відповідно до статей 612 та 613 ЦКУ) не виникло обов'язку продовжувати та закінчувати передбачені договором роботи, що унеможливлює задоволення позову як у частині стягнення грошової суми, так і в частині стягнення штрафних санкцій (постанова ВГСУ від 04.04.2012 р. у справі №2/5005/6544/2011).
Втім, суд, вирішуючи цю проблему, дійшов неочікуваних висновків:
1) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526 ЦКУ);
2) зобов’язання має виконуватись у встановлений строк та у домовленому місці (статті 530, 532 ЦКУ);
3) прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (статті 612, 613 ЦКУ).
Таким чином, оскільки покупцем було порушено вимоги договору, відповідно до яких постачання товару відбувається згідно з додатковими угодами до контракту до повного виконання зобов'язань сторонами, то постачальник не міг виконати своїх зобов'язань щодо постачання товару відповідно до умов контракту (Постанова ВСУ від 20.05.2014 р. №3-20гс14.
Наталія Канарьова