Коментар до постанови Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі №804/4787/16
Суть справи
За результатами документальної перевірки щодо бюджетного відшкодування з ПДВ податківці вказали на відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання послуг та робіт від спірних постачальників та їх подальшого використання в господарській діяльності. Такий висновок вони зробили у зв'язку з непредставленням ТТН та сертифікатів якості. За результатами перевірки у платника ПДВ було знято податковий кредит з ПДВ та донараховано податкові зобов’язання з ПДВ і штрафи.
Платник ПДВ з такими донарахуваннями не погодився та звернувся до суду з метою їх оскарження.
Справа судами розглядалася неодноразово. За наслідками останнього розгляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 р., позовні вимоги задоволено. Тобто суди виносили своє рішення на користь платника ПДВ.
Звісно, податківцям це не сподобалося. Тому вони не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржили їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 р., ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 р. та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Висновок Верховного Суду
Верховний Суд залишив касаційну жалобу податківців без задоволення. І ось чому:
- Сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.
- Відсутність ТТН не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом. Зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
- Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
- На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Тож висновок Верховного Суду вкотре підтверджує той факт, що відсутність ТТН не може свідчити про нереальність операції й відповідно кожен платник податку може доводити свою правоту у суді та скасовувати неправомірно донараховані суми ПДВ та зняті витрати.
***
Читайте також: