ТТН як підтвердження реальності господарської операції

Коментар до листа від 19.02.2018 р. №654/6/99-99-14-03-03-15/ІПК

Як впливає відсутність ТТН на ПК при придбанні товарів?

Податківці у коментованому листі нагадують, що підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН  платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Виходячи з цього, випливає дві умови віднесення суми до податкового кредиту з ПДВ:

1) наявність зареєстрованої ПН;

2) реальність господарської операції з постачання товарів/робіт.

Реальність господарської операції податківці вимагають підтверджувати первинними документами. При цьому Закон про бухоблік не містить певного необхідно переліку таких документів. З цього ми робимо висновок, що підтвердним може бути будь-який первинний документ, в якому міститься інформація про здійснення такої господарської операції.

Зауважимо, що первинним є документ, що має всі обов’язкові реквізити, зазначені у п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Якщо ця умова виконується, первинним документом, що підтверджує факт поставки товару, може бути видаткова накладна чи акт приймання-передачі товару тощо. ТТН у цьому випадку може бути лише одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів.

Отже, відсутність ТТН не може бути підставою для невключення суми ПДВ до податкового кредиту при придбанні товарів, за наявності інших первинних документів. Така ж позиція раніше наводилася податківцями у листах від 08.05.2014 р. №4151/10/26-15-11-01-06 (про це тут) та від 19.09.2013 р. №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 ( про що тут).

А що про це каже суд?

Як зазначено ВСУ у постанові від 06.02.2018 р. №К/9901/2030/17, відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. Отже, в цьому випадку і суд буде на стороні платника податків, якщо він має інші документальні підтвердження (первинні документи) на придбання товару (видаткова накладна, акт приймання-передачі).

Аналогічні позитивні для платника ПДВ висновки були зроблені ВСУ і в постанові від 16.02.2016 р. у справі  №2а-10446/11/2070.

Але зверніть увагу: і податківці, і суди одностайно дотримуються позиції, що саме ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажів. А отже, якщо покупець придбав не лише товари, а й послуги з його доставки, то без ТТН не обійтися. 

Яка ситуація з постачанням транспортних послуг за відсутності ТТН?

Згідно зі ст. 48 Закону "Про автомобільний транспорт" товарно-транспортна накладна включена в перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення автомобільним транспортом.

Окрім цього, за п. 1 Переліку №207 ТТН є обов’язковим документом для водія, який здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Тобто фактично перевізник не мав права здійснювати вантажне перевезення без наявності товарно-транспортної накладної.

Тому відсутність ТТН, на думку податківців, свідчить про нереальність господарської операції з перевезення товарів, і відповідно платник податків втрачає право на витрати з транспортування товару та ПК при придбанні таких послуг. Така позиція податківців не нова і озвучувалась раніше.

Зверніть увагу, що копія ТТН не відповідає визначенню первинного документа у розумінні чинного законодавства і не може бути підтвердженням надання послуг з перевезення. Детальніше про це тут. 

Звісно, якщо доставка товару здійснювалася самим покупцем (відбулося так зване «самовивезення» товару), то ТТН складати було не обов’язково. Докладніше про це читайте тут>>