Коментар до постанови ВС від 03.07.2019 р., справа №712/8637/17
Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 241 ЦКУ правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Правочин вважається схваленим, зокрема якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Однак, як бути з працівником, який діяв без належної довіреності, іншого документа, що уповноважує його на підписання договорів від імені роботодавця? І що, як таке підписання було прописане в його посадовій інструкції?
Як уповноважити працівника на підписання договору?
Юридична особа має кілька законних способів уповноважити працівника на вчинення/підписання правочинів, зокрема:
- видати довіреність,
- видати наказ про тимчасове покладення виконання обов’язків керівника на заступника чи іншу посадову особу,
- визнати відповідну особу підписантом із внесенням відповідних відомостей до ЄДР.
Проте у цьому переліку відсутній такий спосіб уповноваження як посадова інструкція.
Зміст коментованої справи
У ній йдеться про посадову інструкцію заступника директора комунального підприємства.
Так, за змістом розділу 111 посадової інструкції, посада заступника директора комунального підприємства:
- відноситься до категорії «керівники»,
- дає право діяти від імені підприємства, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з структурними підрозділами підприємства, організаціями і органами державної влади із комерційних питань.
Ця посадова інструкція, на думку заступника керівника КП, надала йому право на підписання договору відповідального зберігання металобрухту за відсутності директора КП. За це він отримав від керівництва догану.
Хто був правий в цій ситуації?
Як перевірити повноваження підписанта?
Щоби визнати (чи не визнати) дії заступника директора КП, варто звернутись до Класифікатора професій та Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Так, якщо заглянути до Класифікатора професій та посад, то код ЗКППТР 1210.1 вказує на таку посаду як генеральний директор (голова, президент, інший керівник) об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, концерну, радіокомпанії, телекомпанії, телерадіокомпанії, телерадіо-, інформаційного агентства і т. ін.).
За кодом ЗКППТР 1210.1 передбачена посада директора (начальник, інший керівник) підприємства.
Відповідно до вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників "ВИПУСК 1 Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності", директор (начальник, інший керівник) підприємства, зокрема, вирішує питання щодо фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності підприємства в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам директора, керівникам виробничих підрозділів, функціональних підрозділів підприємства.
А що Довідник каже про заступників? Наприклад, якщо взяти посаду директор комерційний (як у коментованій нами справі), то до його завдань та обов'язків відноситься, зокрема, вжиття заходів щодо своєчасного укладення господарських та фінансових договорів з постачальниками і споживачами сировини та продукції, розширення прямих і тривалих господарських зв'язків, забезпечує виконання договірних зобов'язань з поставок продукції (за кількістю, номенклатурою, асортиментом, якістю, строками та іншими умовами поставок).
Цілком логічно дійти висновку, що вже сама посада керівника (начальника, іншого керівника, в т.ч. комерційного директора) підприємства передбачає можливість отримання належних повноважень на укладення господарських договорів.
Що сказав суд?
У цій справі перша та апеляційна інстанції переконані у тому, що заступнику керівника КП незаконно винесена догана за підписання договорів без належних на те повноважень. Адже, з однієї сторони, є посадова інструкція, складена самим комунальним підприємством, а з другої – заступник з комерційних питань не знав про факт існування наказу від 03.04.2017 р. №61 «Про надання права підпису» іншому заступнику директора. З даним наказом його не ознайомлювали, відповідних доказів про ознайомлення з даним наказом КП не надано.
Тобто суди резюмували, що заступником з комерційних питань не допущено перевищення своїх повноважень шляхом підписання даного договору відповідального зберігання.
До речі, апеляція також звернула увагу на наступні обставини:
- представники КП не змогли пояснити суду в кого та на підставі якого внутрішнього розпорядження зберігається печатка юридичної особи (та як проставлена на договорі про відповідальне зберігання), та ким безпосередньо проставлено печатку підприємства. За припущенням директора, печатка проставлена головним бухгалтером;
- КП не надано належних доказів проведення перевірки за фактом підписання спірного договору, зокрема, письмових пояснень, як особи яка виконувала обов'язки директора на час відсутності самого керівника КП, так і осіб, які обліковували та опрацьовували укладені підприємством договори;
- сам же заступник з комерційних питань директора КП надав пояснення, що підписання спірного договору було наслідком проведеної ним (саме за дорученням директора підприємства) переддоговірної роботи. Крім того, було підписання ним і інших договорів.
Але чи знайдеться керівник ПП, ТОВ чи ПАТ, який би підписав господарський договір з особою, яка не має довіреності, іншого документа, який би належним чином уповноважував його на це? На нашу думку, сміливих знайшлось би небагато.
Як показує практика, керівники для підписання договору вимагають всі статутні документи, витяг з ЄДР, копію наказу чи довіреності та інші документи на підтвердження права укладати договори. ТОВ до того ж вимагають й протоколи про схвалення значного правочину.
Звісно, що причина такої ретельної перевірки переважно пов’язана з ризиком визнання правочину нереальним податковими органами. Проте нікому не спадало на думку вимагати посадову інструкцію.
Посадова інструкція замість довіреності?
Зауважимо, що ВС доволі красномовно висловився щодо висновків суду першої інстанції та самої ситуації зі заступником керівника КП, який підписував договори на підставі посадової інструкції.
Статтею 237 ЦКУ передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Правочини юрособа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦКУ утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону діє від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Відповідно до ст. 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Отже, підставою для представництва юридичної особи є установчий документ або видана у законний спосіб довіреність.
Тобто посадова інструкція працівника організації не є таким документом, який надає повноваження на укладення договорів від імені юридичної особи, оскільки відповідно до чинного законодавства не є документом, який породжує певні управлінські чи/та представницькі функції посадової особи названої організації.
З огляду на це, роботодавець та працівник мають чітко розуміти, що посадова інструкція є кадровим документом, в якому визначено завдання та обов’язки працiвника, його трудові права та вiдповiдальнiсть. При цьому посадова iнструкцiя складається на посаду (професiю), передбачену в штатному розписi, а не на конкретну особу, яка буде обiймати цю посаду.
Тому вона не має жодного відношення до представництва особи, яка займає відповідну посаду, перед третіми особами. Тут слід керуватись загальними нормами чинного ЦКУ та Закону про держреєстрацію.