Перше, що спадає на думку ФОПу, коли він бажає поповнити власні обігові кошти – це надати собі поворотну фінансову допомогу (позику). Адже такий дохід точно не оподатковується, а з поверненням позики проблем не виникне, як тільки у ФОПа з’явиться достатньо коштів.
Але як надання такої позики оформити? І ось тут виникають серйозні проблеми.
Чи може ФОП укласти договір позики зі собою, як із фізособою?
Для надання фінансової допомоги (позики) необхідно укласти договір. Проте одна особа не може підписати договір про надання фіндопомоги одночасно з двох сторін. Навіть, якщо з однієї сторони Договору буде звичайна фізособа, яка надає допомогу, а з другої сторони Договору буде ця ж особа, але вже як ФОП, який приймає таку допомогу.
Про це свідчать вимоги цивільного законодавства. Так, за ч. 2 ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Якщо фізособа надає фіндопомоги собі як ФОПу, відсутня друга сторона домовленості. Отже, укласти договір зі самим собою неможливо. А юридично ФОП і він же як фізособа – це одна й та сама особа!
Так, вже Вінницький апеляційний адмінсуд в постанові від 29.05.2018 р. вказав: оскільки «договір» про поворотну фіндопомогу укладений зі самим собою, він не має юридичних наслідків. Тому така допомога є доходом платника.
Але навіть якщо податківці погодяться на такий договір і не спробують визнати його через суд нечинним, виникне наступна проблема. Згідно зі ст. 606 ЦКУ, зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Оскільки фізособа надає фіндопомогу сама собі, вона одночасно є кредитором та боржником в одній особі. Таким чином, зобов'язання щодо повернення фіндопомоги припиняються в момент перерахування грошей з рахунку фізособи на рахунок ФОП*. Тобто ФОП не зобов'язаний повертати фіндопомогу самому собі як фізособі. А тому поворотна фінансова допомога перетворюється на безповоротну.
Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 16.10.2019 р. у справі №240/2799/19 щодо цього зазначив: «Якщо підприємець укладе договір сам зі собою, то зобов`язання припиняється, оскільки наявність двох статусів не робить його двома особами. Тобто укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги зі самим собою не потягне за собою для підприємця ніяких юридичних наслідків, оскільки для укладення договору необхідно як мінімум дві сторони та зобов`язання за таким договором уважатимуться припиненими у момент укладення договору (отримані кошти не треба буде повертати)».
Отже, ми не рекомендуємо ФОПу укладати договір поворотної фінансової допомоги зі самим собою. Така модель не утримується ні перед податківцями, ні перед судом.
Чи можна отримати фіндопомогу без договору?
Якщо договір зі самим собою укласти не можна, чи достатньо рішення ФОПа? Тобто ФОП вирішує, що приймає внесені власні кошти фізособи на рахунок ФОПа як поворотну фінансову допомогу. Але такий варіант також не працює.
За пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Таким чином, ПКУ дозволяє надавати поворотну фіндопомогу лише через укладання договору, тому одноособового рішення буде недостатньо. Такої позиції дотримується і Суд: «Надання поворотної фінансової допомоги за рішеннями, суперечить вимогам пп. 14.1.257 ПК України. Виходячи з викладеного, вказані Рішення ФОП не є договорами поворотної фінансової допомоги».
Які ще є варіанти, крім фіндопомоги (позики)?
ФОП не може отримати поворотну фіндопомогу від себе. Але чи обов'язково поповнення підприємницького рахунку ФОПа власними коштами фізособи призводить до збільшення оподаткованого доходу ФОП? Ні.
Річ у тому, що згідно зі ст. 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для підприємницької діяльності.
Тобто ФОП може використовувати своє майно, яке належить на праві власності їй як фізособі, для підприємницької діяльності. Це стосується і такого майна як грошові кошти. Саме такий висновок міститься в постанові Суду від 16.10.2019 р.: «Позивачем, як фізичною особою, було перераховано грошову суму з власних заощаджень (не заперечується відповідачем, доказів протилежного не здобуто) на поточний рахунок позивача, як суб`єкта підприємницької діяльності.
Позивач користувався власними коштами, які вже були оподатковані як дохід, а тому і з цих підстав дії відповідача слід вважати неправомірними, оскільки перерахована сума вже була оподаткована при отриманні доходу позивачем. Своєю чергою, податковий орган не спростовує факту зарахування позивачем власних коштів, як фізичної особи, на рахунок, як фізичної особи-підприємця».
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 04.09.2020 р.
До речі, такі висновки повною мірою стосуються і платників єдиного податку. Тобто ФОП на єдиному податку може поповнити свій підприємницький рахунок власними коштами фізособи без необхідності додаткового обкладання їх єдиним податком.
Попереджаємо, що податківці будуть проти такого підходу. Вони посилатимуться, зокрема, на п. 292.11 ПКУ, який визначає виключний перелік видів грошових коштів, які не включаються до доходу платника єдиного податку. Буцімто, якщо в п. 292.11 ПКУ нічого не вказано про поповнення підприємницького рахунку власними коштами фізособи, значить це є доходом, який необхідно обкласти єдиним податком.
Проте судова практика свідчить про надмірний формалізм такого фіскального висновку. Так, в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 р. вказано: «Відсутність суми власних коштів, які вносяться підприємцем на рахунок, у переліку доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначених пунктом 292.11 ПКУ, не може бути беззаперечним доказом для висновку контролюючого органу про те, що позивачем занижено суму доходу.
Включення до доходу ФОП коштів, зарахованих на рахунок ФОП, які є власними коштами позивача, як фізичної особи, які вже були оподатковані, призведе до повторного включення цієї суми до бази оподаткування єдиним податком, що суперечить чинному податковому законодавству і покладення на позивача додаткового тягаря зі сплати єдиного податку».
Висновки
Ми не рекомендуємо укладати договір про поворотну фіндопомогу зі самим собою та розраховувати на те, що суд завжди буде керуватися ст. 320 ЦКУ, згідно з якою власник має право використовувати своє майно для підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, якщо ФОПу необхідна тимчасова фінансова допомога, договір позики краще укласти з третьою особою (родичі, друзі, колеги), але не з самим собою.
Але ті сміливці, які готові захищати свої права на судовому засіданні, можуть поповнювати рахунок ФОПа-«єдинника» власними коштами фізособи без укладання будь-якого договору поворотної фіндопомоги. Судова практика на вашому боці.