Коментар до Постанови ВС від 17.06.2021 р., справа №815/498/18
Будівельні та суміжні з ними роботи завжди викликають неабияку цікавість в органів ДПС. І тут перевірятимуть все – від порядку оплати до можливості за часовими проміжками виконувати такі операції з урахуванням фаховості працівників та наявності матеріально-технічної бази у підрядників.
З іншого боку, доволі складно та не логічно визнавати нереальними та фіктивними такі госпоперації, якщо будинок збудований та зданий в експлуатацію. Саме на це звернув увагу суд в коментованій справі.
Як перевіряють суди реальність операцій?
Як правило, лояльні до платників податків суди покликаються на відсутність доказів у податкових органів, зокрема:
- не спростовані факти виконання підрядних робіт, не надано доказів недостовірності, фіктивності або суперечливості первинних документів як з боку самого суб’єкта перевірки, так й з боку його контрагентів;
- не доведена недобросовісність чи необачність у виборі контрагента та виконанні самих робіт;
- не доведено, що суб’єкт перевірки не отримував чи не використав будівельні матеріали та інші товари/роботи/послуги у своїй госпдіяльності (тобто не доведено, що товари/роботи/послуги не використовувались саме для будівництва, а для певних інших робіт/послуг тощо);
- не доведено, що за відсутності працівників за трудовими договорами та власних основних засобів, машин та механізмів, такі роботи та послуги не могли бути реально виконані, а товари – поставлені (за відсутності власних ТЗ), у т.ч. з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Згодом суди стали ретельніше вивчати фінансові документи та застосовувати ще один вагомий аргумент: договори з контрагентами, які поставляли товари, надавали різні послуги та виконували підрядні роботи, були спрямовані на отримання економічного ефекту! Тобто, якщо результат операції, наявність якої ставлять під сумнів податківці, призвела до отримання доходу (від продажу, надання в оренду тощо), то зрозуміло, що насправді така операція була.
Хоча якщо такий результат привів лише до витрат або збитків, або взагалі було безоплатно роздано іншим особам, то довести наявність запланованого економічного ефекту буде важче.
Втім, у коментованій справі суди зазначають, що вони не призначені перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо). Тому, якщо раптом податківці або суд заявлять вам про відсутність економічного ефекту, ви завжди можете посилатися на свою свободу здійснення господарської діяльності та прийняття рішень щодо власного майна.
Що з кримінальними справами на керівників/засновників?
Ще одна улюблена тактика податківців – не визнавати реальність госпоперацій з контрагентами платника податків, у яких щодо керівника або засновників відкрито кримінальне провадження. Хіба можуть бути реальні операції у злочинців?
Але в коментованій справі суди відхилили цей аргумент. І навіть навпаки, використали це проти податкових органів – кримінальні справи щодо керівників та засновників контрагентів за ознаками фіктивного підприємництва не порушувалися та вирок не приймався, зокрема, доказів цього суду не надано.
Що із «ланцюгом постачання»?
Це теж дуже часто призводить до проблем під час перевірок. Податківці донараховують суми податків та позбавляють платників права на витрати і ПК з ПДВ, якщо у виконанні госпоперацій задіяна значна кількість контрагентів (посередників), а самі об’єкти будівельних та допоміжних робіт перебувають на значній відстані від виконавців.
Суд такі ситуації зараз коментує так:
- висновки про відсутність у контрагентів (за ланцюгом постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів, як і неподання такими контрагентами звітності, контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації. Проте така податкова інформація має виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган;
- щодо доводів контролюючого органу про неможливість надання такого товару контрагентами, ненадання пояснень про походження товару, його виробника, то такі доводи, як підстава невизнання реальності господарських операцій, є безпідставними. Будь-які пояснення не є первинними документами в розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», їх наявність чи відсутність не є підставою не визнавати факт проведення господарських операцій, що посвідчені належно складеними первинними документами на їх виконання.
Як наслідок, контролюючим органом у коментованій справі не було доведено та надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили:
- що наявні у контрагентів за ланцюгом постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення та ін. були недостатніми для проведення господарської діяльності з виконання будівництва, обумовленого укладеними договорами з позивачем,
- про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
Отже, платник податків справу виграв, а його господарські операції було визнано реальними.
Висновки
Під час перевірки та підписання акта слід звертати увагу на дії та висновки контролерів, які мають:
- користуватись не інформацією ризиковості контрагентів (це є підставою для вивчення платника податків для цілей складення запиту та призначення перевірки) за інформаційними базами ДПСУ, а вивчати первинні та інші документи, які складаються на виконання госпоперацій,
- вивчати документи як суб’єкта перевірки, так і його контрагентів в цілях порівняння процесу документування виконуваних операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного,
- використовувати судову практику, яка є схожою за виконуваними госпопераціями з врахуванням специфіки їх виконання та статусу контрагентів – при їх виборі платники податків на сьогодні збирають достатньо інформації, доволі багато її є у відкритому доступі, що не потребує вимоги її надання від самих контрагентів. Заборонено збирати інформацію лише про фізосіб без їх дозволу;
- збирати докази того, що платник податків був обізнаний про протиправну поведінку контрагента, проте не розірвав з ним договору та продовжив співробітництво. Звісно, наявність податкового боргу, неподання чи невизнання податкової звітності за період співробітницва, вилучення первинних документів правоохоронними органами тощо не може вказувати на протиправну поведінку контрагента. На жаль, такі моменти вже давно стали неодмінним супроводом успішної госпдіяльності платників податків.
І лише результати опрацювання зібраної за наведеним вище переліком інформації можуть стати підставою для висновків, у т.ч. про протиправну поведінку контрагентів, обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
До речі, останнім часом суди стали все частіше наводити такі висновки у судових рішеннях, як це показує і коментована нами справа. Втім, наскільки ретельніше почнуть діяти контролери, питання й надалі відкрите. І це напряму пов’язано з оформленням матеріалів перевірки та встановленням вини на підставі зібраної інформації.
Нагадаємо, що за приписами п. 112.1-112.2 ПКУ особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Отже, наразі не змінюються дії податкових органів, проте поступово змінюється оцінка отриманих ними доказів до та під час перевірки судом.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!