• Посилання скопійовано

Скріншоти надісланих ПН в ЄРПН суд визнає як доказ

Якщо податкові органи не надсилають квитанції про прийняття або відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, то платник ПДВ може скористатись скріншотами відправлених на реєстрацію ПН або РК

Скріншоти надісланих ПН в ЄРПН суд визнає як доказ

Коментар до постанови ВС від 24.11.2021 р. у справі №200/12604/19-а

Під час карантину за порушення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування до них не штрафують. Про відповідне рішення ВС ми писали тут.

Проте за порушення, які відбулися до початку карантину, і за ті, які будуть після його закінчення – штрафи будуть. Але не завжди в порушенні строків винен платник податків. 

 

Зміст справи

Доволі звична для бухгалтера ситуація: протягом робочого дня були надіслані в електронному вигляді для реєстрації їх в ЄРПН 36 податкових накладних.

Ці податкові накладні були направлені на реєстрацію протягом операційного дня.

Проте з боку Державної фіскальної служби України до закінчення операційного дня, а саме до 20-ї години в день направлення на реєстрацію податкових накладних ТОВ, не надійшло ні квитанції про реєстрацію податкових накладних, ні квитанції про відмову у такій реєстрації.

Нагадаємо, що відповідно до п. 3 Порядку №1246 у робочі дні операційний день триває з 8-ї до 20-ї години. А квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної в усіх без винятку випадках при направлені платником податків податкових накладних для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня. Якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

Тому платник ПДВ вважав, що все гаразд – хоча квитанцій і немає, ПН мають статус зареєстрованих. Але податківці вирішили інакше!

Податковим органом було проведено щодо ТОВ камеральну перевірку даних ЄРПН з питань порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК до податкових накладних з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт.

Виходячи з висновків акта перевірки, камеральною перевіркою встановлено порушення ТОВ пп. 201.10 ПКУ, а саме порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму 47 697 547,28 грн, застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 4 769 754,74 грн.

Порада на майбутнє! У коментованій ситуації бухгалтер не розгубилась та зробила скріншоти відправлених на реєстрацію податкових накладних. Про варіанти того, як зробити скріншот, читайте тут.

Податківців це не схвилювало, а дарма. З точки зору податкового органу, були очевидні два моменти:

  1. 36 податкових накладних направлені на реєстрацію в останній 15-денний термін, встановлений для реєстрації ПН в ЄРПН;
  2. єдиним доказом своєчасного надсилання платником цих податкових накладних є скріншоти екрана монітора – а для суду це не доказ. Квитанцій про таке надсилання немає. Навпаки, є квитанція про реєстрацію цих ПН аж на третій день після надсилання. Вже після закінчення граничного строку їх реєстрації.  

 

Що сказав суд?

Суди, посилаючись на Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних та ПКУ, доходять висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 

  1. надання платником ПДВ податкової накладної (розрахунку коригування);
  2. прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга – це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. 

У цьому контексті встановлена нормою п. 120-1.1 ПКУ відповідальність платника ПДВ за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) податковому органу у строк, встановлений цією статтею.

Відтак, з огляду на те, що ТОВ вжито всі залежні від неї дії щодо надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений ст. 201 ПКУ,  квитанцій про прийняття або неприйняття таких накладних ним не отримано. Тому останні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому підстави для застосування до ТОВ штрафних санкцій відсутні.

А чому суд повірив ТОВ? Саме через скріншоти, які фіксували: статус направлених на реєстрацію податкових накладних «в дорозі» зберігався до протягом двох наступних днів після відправлення. І лише на третій день була отримана квитанція про їх реєстрацію в ЕРПН.

 

Чи визнає суд такі докази?

Так, суд визнав вказані роздруковані скріншоти файлів належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію податкових накладних. 

До речі, це вже не вперше – ВС у постановах від 28.04.2020 р. у справі №810/198/16 та від 20.10.2020 року у справі №620/817/19 вже визнавав скріншоти належними та допустимими доказами. Причому суди визнавали й скріншоти до РК з комп'ютерної програми М.Е.Doc, в яких зафіксовано час надходження електронних РК від постачальників до покупця. 

Увага! Крім скріншотів, суд поцікавився законними підставами використання примірника комп'ютерної програми M.E.Doc, договорами та актами прийому передачі примірників цієї комп'ютерної програми, виписками з особового рахунку ТОВ про оплату за користування нею.

Податківці, звісно, наполягали на тому, що, напевно, був якийсь «технічний збій». Адже вони ці податкові накладні отримали лише через 3 дні після дати відправлення, на якій наполягає платник податку.

ВС наголосив, що обов’язок доказування щодо неможливості у цей день перевірити надіслані ПН в ЄРПН, сформувати квитанцію про прийняття чи відмову у реєстрації, технічні збої у роботі автоматизованої системи покладається на податковий орган.

Крім того, ВС нагадує, що у постанові від 14.02.2019 року у справі №809/1040/17 Верховний Суд встановив, що платник ПДВ не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у податкового органу відомостей про дату виконання платником ПДВ встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. При цьому доводи контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що податковий орган повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність не заслуговують на увагу, оскільки Порядком №1246 не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.

***

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»