ДПСУ розповідає, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду скасовано постанову суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції та підтримано позицію контролюючого органу у справі №160/16020/21 щодо правомірності нарахування пені за період заниження грошового зобов'язання, нарахованого податковим органом за результатами податкової перевірки і узгодженого в судовому порядку, у випадку якщо таке зобов'язання було сплачено платником податків протягом десяти днів з дня його узгодження.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що з урахуванням фактичних обставин цієї справи редакцію норми податкового законодавства, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, було змінено. І з 01 січня 2017 року за правилами пп. 129.1.1 ПКУ пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Враховуючи фактичні обставини цієї справи, право на нарахування пені виникло у податкового органу після проведення перевірки та оформлення її результатів, і наявність цієї обставини є обов'язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені і з огляду на те, що на момент застосування такої процедури вже діяла норма п. 129.1 ПКУ у новій редакції, саме за правилами цієї норми і має відбуватися таке нарахування. Аналогічну правову позицію під час вирішення подібних відносин викладено Верховним Судом у постановах від 27.11.2018 у справі №822/2591/17, від 05.12.2019 у справі №520/10442/18 та від 11.02.2021 у справі №825/1198/17.
Під час розгляду цієї справи колегія суддів врахувала висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, зазначені у постанові від 27.09.2022 у справі №380/7694/20.
У цій постанові Верховний Суд відступив від висновків, викладених, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №820/3878/17, від 27.11.2018 у справі №822/2591/17, від 20.11.2019 у справі №280/411/19, від 14.05.2020 у справі №822/3190/17, відповідно до яких ст. 129 ПКУ в редакції, чинній з 01 січня 2017 року, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження, та сформулював такий правовий висновок.
Початок нарахування пені, встановлений у пп. 129.1.1 ПКУ у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов'язаний із закінченням граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
З урахуванням вимог п. 129.2 ПКУ у разі залишення без змін частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку судового оскарження, пеня, нарахована за несплату такого, відображається в ІКП платника податку та підлягає сплаті за весь період заниження такого зобов'язання, в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження.
Колегія суддів зазначила, що у постанові від 27.09.2022 у справі №380/7694/20 Верховний Суд також здійснив аналіз судової практики з питання застосування норми ст. 129 ПКУ (у редакції, чинній до 01 січня 2017 року) при нарахуванні контролюючим органом суми податку у разі виявлення його заниження, яка є сформованою і усталеною. За сформованою судовою практикою, пп. 129.1.2 ПКУ встановлює застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені від дня настання строку погашення податкового зобов'язання та за весь період заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження, позаяк платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.
Касаційний адміністративний суд зауважив, що дії відповідача в межах, які оскаржуються позивачем, відповідають правовому регулюванню, встановленому пп. 129.1.1 та п. 129.2 ПКУ на час виникнення спірних правовідносин та відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пені, така нарахована саме на суму заниженого податкового зобов'язання, правомірність збільшення якого підтверджена у судовому порядку, і за весь час його заниження (у тому числі за період судового оскарження).
Отже, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №160/16020/21 касаційні скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.