Постанова ВС від 16.08.2023 справа №521/10224/21
Зміст справи
Завідувачку кафедри соціальної медицини та медичного права медичного університету наказом від 11.05.2021 було відсторонено від роботи з 12 до 13 травня 2021 року на тій підставі, що вона нібито не виконувала розпоряджень адміністрації університету під час проведення комісією перевірки діяльності кафедри. Підстава: порушенням умов колективного договору та контракту, укладеного з нею.
Цим самим наказом на період її відсторонення від роботи виконуючим обов’язки завідувача кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та медичного права призначено іншу особу.
Завідувачка кафедри вважає, що відсторонення її від роботи є незаконним, бо відбулося з не передбачених трудовим законодавством підстав та без урахування того, що розпорядження адміністрації університету вона виконати не могла через перебування на дистанційній роботі відповідно до наказу від 22 березня 2021 року. Вона звернулася до суду про визнання наказу про відсторонення від роботи протиправним.
Аргументи працівниці
06.05.2021 завідувачка кафедри отримала службову записку від доцента кафедри від 05.05.2021, в якій було зазначено, що комісія прибула на кафедру 05.05.2021 о 15.00 год. і вимагає надати документи та зателефонувати до завідувачки кафедри, щоб повідомити про їх прибуття. Водночас безпосередньо ніхто із членів комісії не телефонував до завідувачки і жодних повідомлень на її електронну пошту не надходило. 14.05.2021 завідувачка подала заяву на ім’я ректора, в якій просила повідомити її, коли та в який спосіб уповноваженою особою було вчинено дії щодо ознайомлення її з розпорядженнями про проведення перевірки, але відповіді станом на 09.07.2021 не отримала.
При цьому завідувачка вказує на те, що:
- зі змісту наказу незрозуміло, яке саме розпорядження та в якій частині позивачка не виконала, бо члени комісії до неї не зверталися з вимогами надати будь-яку документацію, не повідомляли про конкретний час проведення перевірки для того, щоб вона могла з’явитися до службових приміщень очолюваної нею кафедри, а була лише повідомлена про факт призначення перевірки та склад комісії;
- наказ не містить посилання на будь-який пункт контракту, укладеного між нею та медичним університетом, який вона порушила, а сам контракт не передбачає окремих підстав для відсторонення позивачки від роботи;
- нормативні акти як-от Закон України «Про вищу освіту», Закон України «Про освіту», Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не містять спеціальних підстав для відсторонення науково-педагогічного працівника від роботи, тобто перелік підстав для відсторонення працівника від роботи є вичерпним, під дію спеціальних нормативно-правових актів її діяльність не підпадає;
- такої підстави для відсторонення від посади, як «невиконання розпоряджень», КЗпП не передбачено.
Що сказав суд
Суд першої інстанції зауважує, що відповідно до вимог ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення працівника від роботи – це призупинення виконання ним своїх трудових обов’язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.
Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, передбачених законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.
«Інші випадки» для відсторонення від посади
За змістом ст. 46 КЗпП допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які також мають бути передбачені певним нормативним документом.
Отже, законодавство передбачає спеціальні підстави для відсторонення працівників від роботи, залежно від причин якого настають різні правові наслідки.
Зазначена стаття містить перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, однією з яких є «інші випадки, передбачені законодавством», тобто законодавець допускає застосування інших підстав. Проте чітко зазначає, що вони мають бути передбачені законодавством.
Крім того, ні Закон України «Про вищу освіту», ні Закон України «Про освіту», ні Закон України «Про наукову і науково-педагогічну діяльність» не містить спеціальних підстав для відсторонення науково-педагогічного працівника від роботи.
Такої підстави відсторонення, як відмова виконувати розпорядження під час проведення перевірки, нормами ст. 46 КЗпП не передбачено, будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника за невиконання вимог керівника, роботодавець не зазначив.
Отже, суд визнав відсторонення завідувачки кафедри від роботи порушенням права на працю, вона не мала змоги надати всі необхідні матеріали для перевірки кафедри, що призвело до негативного висновку перевірки цієї кафедри.
Суд визнав незаконним та постановив скасувати наказ від 11.05.2021 у частині відсторонення завідувачки кафедри від роботи з 12.05.2021 до 13.05.2021.
Висновки перевірок не враховуються!
Апеляційна інстанція підтримала висновки суду першої інстанції та додала: твердження медичного університету про те, що суд не врахував поведінку завідувачки під час виконання нею трудових обов’язків та чинення нею перешкод у роботі комісії, створеної адміністрацією університету для перевірки відповідності співробітників кафедри ліцензійним вимогам та вимогам Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого наказом Міносвіти від 11.07.2019 №977, та всіх видів діяльності кафедри, яку очолювала завідувачка, не можуть бути врахованими судом, бо наведені обставини не мають правового значення при вирішенні питання щодо законності відсторонення працівника від роботи та підлягали б дослідженню судом у разі застосування до завідувачки заходів дисциплінарного впливу за порушення трудової дисципліни.
Щодо роботи комісії з перевірки кафедри дотримання ліцензійних умов, то вона так і не була проведена через ненадання документів.
Не мають правового значення та не впливають на висновки суду і висновки головного державного інспектора ГУ Держпраці, яка проводила позаплановий захід державного контролю у вигляді інспекційного відвідування медичного університету та 2 липня 2021 року склала акт, який, зокрема містить інформацію щодо подій, що стосуються призначеної університетом комісії для перевірки відповідності співробітників кафедри ліцензійним вимогам у спірний період, зокрема і щодо відсторонення позивачки від роботи з 12.05.2021 до 13.05.2021.
Сам факт невиявлення порушень законодавства про працю при вирішенні питання про відсторонення завідувачки від роботи за результатами здійснення держнагляду не свідчить про відсутність цих порушень та не перешкоджає суду надати правову оцінку з цього питання обставинам, що призвели до відсторонення завідувачки від роботи.
Колективний договір не може містити підстав для відсторонення!
ВС наголошує, що відсторонення від роботи – це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи.
Тим часом колективний договір є актом локального регулювання, який встановлює норми права на рівні окремого підприємства, установи чи організації, а отже, не є нормативно-правовим актом.
ВС вважає, що такої підстави відсторонення, як відмова виконувати розпорядження під час проведення перевірки, нормами ст. 46 КЗпП не передбачено. А будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав роботодавцю право відсторонювати від посади працівника за невиконання вимог адміністрації або ж визначених трудовим договором обов’язків (крім появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони) роботодавцем не зазначено.
Водночас колективний договір медуніверситету, як і трудовий контракт не є нормативними актами, які б могли передбачати підстави для відсторонення працівників за невиконання розпоряджень роботодавця чи з інших підстав (зокрема й тих, що стосуються проведення будь-яких перевірок діяльності працівників, відділів, кафедри тощо).