Виконання рішень суду по-новому у 2026 році: арешт рахунків, контроль за електронними гаманцями та інші нюанси

1. Чим важливий новий Закон №4833?
2. 8 ключових змін, встановлених у виконавчому провадженні
3. Що змінилося для вже відкритих виконавчих проваджень?
4. На що треба звернути увагу боржникам
5. Які ще підзаконні нормативні акти чекаємо в 2026 році?

Закон №4833, офіційно опублікований в «Голосі України» 23 квітня і який набере чинності 23 жовтня 2026 року, посилює цифровий контроль за боржником, пришвидшує пошук і арешт активів, розширює коло майна та інструментів, на які можна оперативно звернути стягнення, і водночас запроваджує окремі «автоматичні» механізми для зняття арешту та виключення з Єдиного реєстру боржників після погашення боргу.

Тобто новий закон фактично працює одразу у двох напрямах:

• швидше знайти й заблокувати актив;
• швидше зняти обмеження після погашення боргу (зокрема, до суми 86 470 грн у 2026 році).

Зверніть увагу!

Закон №4833 набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування, тобто з 23 жовтня 2026 року, про що ми повідомляли тут. Проте окремі норми нового закону вже набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 24 квітня 2026 року. Розглянемо ці зміни докладніше.

Чим важливий новий Закон №4833?

Прийнятий Закон №4833 – це не просто зміни до Закону України «Про виконавче провадження», а комплексна реформа системи виконання судових рішень.

Ключова ідея: перехід від виконання рішень суду в «ручному» режимі до цілісної цифрової системи з автоматичним обміном даними та швидким блокуванням активів боржників.

Для цього новий закон:

• легалізує ширше використання електронних виконавчих документів;
• робить АСВП центральною інфраструктурою цифрового виконавчого процесу;
• посилює роль Єдиного реєстру боржників як інструменту не лише інформування, а й блокування відчуження майна (ТЗ та нерухомості) з інтеграцією з усіма електронними реєстрами, які вже існують в Україні;
• інтегрує в систему не лише банки, а й небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарні установи, державні реєстри, нотаріусів, МВС та реєстраторів.

8 ключових змін, встановлених у виконавчому провадженні

1. Більше ідентифікаційних даних у виконавчому документі

З 24.04.2026 р. у виконавчому документі мають зазначатися додаткові дані, що сприяють його виконанню: УНЗР (вказується в ID-картці чи біометричному паспорті), місце роботи боржника, місцезнаходження майна, реквізити рахунків стягувача й боржника, реквізити електронних гаманців, телефони, e-mail тощо (зміни до ст. 4 Закону №1404). Це важливо, бо закон прямо націлений на те, щоб уже на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець мав максимум даних для швидких дій.

2. Електронний виконавчий документ

Закон прямо передбачає можливість видачі виконавчого документа у формі електронного документа з КЕП (зміни до ч. 3 ст. 4 Закону №1404). Також допускається окремий електронний документ із відомостями про дату набрання рішенням законної сили, який є невіддільною частиною виконавчого документа. Особливості подання таких документів до виконання має визначити Мін’юст. 

Документи виконавчого провадження надсилаються в електронній формі органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (зміни до ч. 2 ст. 28 Закону №1404).

Важливо!

Це дуже важливо для майбутньої практики: паперовий виконавчий лист поступово втрачатиме монополію і скоро буде замінений електронним. Хоча на старті такої реформи ми не виключаємо й технічних збоїв у роботі з АСВП.

3. АСВП стає «цифровим ядром» системи виконавчого провадження

Закон переписує ст. 8 Закону №1404 і суттєво розширює функції автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП).

АСВП не лише реєструє документи, а й:

• централізовано зберігає документи і дані;
• забезпечує доступ сторін до них;
• веде електронний архів;
• формує Єдиний реєстр боржників;
• забезпечує взаємодію з банками, небанківськими платіжними сервісами, емітентами електронних грошей;
• отримує доступ до відомостей про майно, кошти, доходи (і не лише в порядку обміну інформацією (отримання довідки тощо), а, в окремих випадках, напряму – доступ до реєстрів та персональних даних боржників та власників майна, коштів, цінностей тощо);
• формує повідомлення про погашення заборгованості.

Отже, АСВП із «реєстратора подій» перетворюється на інструмент управління процесом стягнення.

Важливо!

З 24 квітня 2026 року приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи:

• за місцем проживання, перебування, роботи боржника – фізособи,
• за місцезнаходженням боржника – юрособи
• або за місцезнаходженням майна боржника (крім коштів на рахунках у банках чи фінансових (небанківських) установах, електронних гаманцях боржника – резидента України).

Отже, виконавчі дії тепер можуть вчинятися приватним виконавцем на всій території України (ч. 2 ст. 24 Закону №1404).

4. Новий підхід до Єдиного реєстру боржників

Статтю 9 Закону №1404 викладено фактично заново. В результаті – Єдиний реєстр боржників тепер не просто відображає факт наявності обтяжень (виконавчого провадження), а слугує підставою для відмови у вчиненні інших дій щодо майна боржника. Таке майно буде неможливо відчужити без дозволу виконавця і про це знатиме нотаріат, МРЕО, Реєстр нерухомості тощо.

Причому обов’язок відмови у провадженні реєстраційної дії покладається не лише на нотаріусів, а й на державні органи, органи місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень, а також на інвестиційні фірми.

Зверніть увагу!

Нотаріуси, держреєстратори та інші реєстраційні органи мають не лише відмовити у дії з майном боржника, а ще й повідомити виконавця (зазначеного в Єдиному реєстрі боржників) про спробу вчинення таких дій боржником!

Якщо ж всупереч цим вимогам боржнику якось вдасться укласти правочин щодо майна, яке знаходиться під контролем виконавця, і якщо це призвело до неможливості задовольнити вимоги стягувача, це прямо визначено підставою для визнання такого правочину недійсним.

Це вже не просто «технічна перепона» – це створює ризик складних судових спорів, у яких можуть брати участь не лише сторони договору, а й нотаріуси, інвестфірми, депозитарні установи тощо.

5. Для неплатників аліментів контроль посилюється, для військових – послабляється

Є неприємна новина для платників аліментів – у разі якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за три місяці, він одразу ж опиняється в Єдиному реєстрі боржників (ч. 2 ст. 71 Закону №1404). Тож, при отриманні судового рішення про стягнення аліментів, варто зменшити суму шляхом оплати до суми, менш трьох платежів.

Водночас є і послаблення контролю для військових! Тимчасово, на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування не здійснюється звернення стягнення на єдине житло боржників (включаючи земельну ділянку, на якій розташоване таке житло) – це стосується захищеної категорії боржників (військовослужбовці ЗСУ, інших військових формувань, Нацгвардії, Держспецслужби транспорту, Держслужби спецзв’язку, які проходять військову службу, крім військовослужбовців, яким призупинено військову службу або які перебувають в СЗЧ або дезертирували).

6. Повідомлення про нові рахунки, гаманці, рахунки в цінних паперах

Банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей і депозитарні установи повинні повідомляти виконавця у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця/рахунку в цінних паперах особі, яка вже внесена до Єдиного реєстру боржників. Після отримання такого повідомлення виконавець має не пізніше наступного робочого дня прийняти рішення про арешт майна/коштів/електронних грошей, якщо арешт ще не накладений.

Раніше боржник часто «рятувався» відкриттям нового рахунку або використанням нових платіжних інструментів. Тепер закон намагається зруйнувати саме цю модель поведінки.

7. Новий механізм поновлення виконавчого провадження

З 23 жовтня набирає чинності ст. 37-1 Закону №1404 про можливість поновлення виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу.

Поновлення виконавчого провадження буде можливе не лише за заявою стягувача, а й за заявою боржника, прокурора або за заявою/повідомленням суду. Виконавець має винести постанову про поновлення не пізніше наступного робочого дня.

Це новація означає, що повернення виконавчого документа вже не завжди буде закінченням виконання рішення суду – вводиться логіка поновлення того самого провадження.

Це означатиме:

• для стягувача – спрощення повторного запуску стягнення. Саме стягувач, той, хто подав позов та виграв у суді, проте стикнувся із складнощами виконання рішення, є тим, кому ця зміна сподобається найбільше;
• для боржника – «перечекати» виконання рішення суду буде складніше;
• для виконавця – зростання навантаження через звернення за старими справами.

Увага!

Нагадаємо, що загальний строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання сягає 3-ьох років.

Однак, у разі подання документа на виконання строк кожного разу переривається та продовжується на кількість днів, що залишилось від 3 річного строку, після повернення виконавчого документа стягувача.

Тож, щоби не виникало спірних моментів щодо розрахунку 3-річного терміну, вочевидь, й було введено процедура «поновлення виконавчого провадження».

8. Автоматичне зняття обмежень після погашення малих боргів

Нова ст. 39-1 Закону №1404 (діятиме з 23 жовтня) передбачає:

• Якщо під час виконання рішень із сумою стягнення до 10 мінімальних зарплат на 1 січня відповідного року (у 2026 році – це 86 470 грн) на рахунок органу ДВС або приватного виконавця надійшло достатньо коштів для покриття всіх вимог (тобто вимог стягувача, виконавчого збору, витрат, штрафів, основної винагороди приватного виконавця) – АСВП має автоматично сформувати повідомлення про погашення заборгованості. 
• Воно є підставою для автоматичного виключення боржника з Єдиного реєстру боржників і для зняття арешту з коштів, електронних грошей та електронних цінних паперів.
• Фінустанова або депозитарна установа повинна зняти арешт не пізніше наступного дня.

Важливо!

Це значний плюс для добросовісного боржника й одночасно спроба прибрати типову практичну проблему: «борг уже сплачено, а арешт ще дійсний тривалий час».

Що змінилося для вже відкритих виконавчих проваджень?

Для вже відкритих проваджень Закон №4833 важливий у кількох площинах.

По-перше, Єдиний реєстр боржників стає значно «сильнішим» інструментом блокування операцій із майном. Якщо боржник уже перебуває в реєстрі, будь-які спроби відчуження майна, реєстрації іпотеки, перереєстрації ТЗ чи відкриття нових фінансових інструментів потраплятимуть у більш жорсткий режим контролю.

Важливо!

У зупинених виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізособи (на території громад, де ведуться бойові дії чи є окупованими) заборгованості за житлово-комунальні послуги – знімається арешт з коштів/майна, а сам боржник виключається з ЄРБ.

По-друге, для діючих проваджень із невеликими сумами стягнення потенційно з’являється швидший шлях до автоматичного зняття арешту після повного погашення боргу (або погашення до мінімальної суми у 10 мін.зарплат – хоча ця норма викликає багато запитань!). Але тут є важливе «але»: механізм запрацює лише після ухвалення підзаконного порядку Мін’юсту та технічної реалізації в АСВП.

По-третє, якщо виконавчий документ раніше був повернений стягувачу, стягувач отримає окремий інструмент – не просто повторно подати документ, а подати заяву про поновлення виконавчого провадження.

По-четверте, діючі провадження сильніше прив’язуються до АСВП як до основного каналу документообігу та контролю, а сторони – до електронного обміну документами. Закон прямо передбачає направлення документів виконавчого провадження в електронній формі тим, хто має електронні кабінети в ЄСІТС.

На що треба звернути увагу боржникам

Таблиця 1. На що треба звернути увагу боржникам

Які ще підзаконні нормативні акти чекаємо в 2026 році?

Низка новел Закону №4833 не зможе нормально працювати без підзаконних актів і технічного доопрацювання систем. Тож, від кого і якої нової нормативки ми наразі чекаємо?

Від Мін’юсту – варто очікувати найбільше роз’яснень і порядків, зокрема щодо:

• особливостей пред’явлення до виконання електронних виконавчих документів;
• порядку функціонування АСВП і доступу до її інформації;
• порядку пошуку інформації в ЄРБ та взаємодії ЄРБ з іншими реєстрами;
• порядку формування АСВП повідомлення про погашення заборгованості.

Від НБУ – НБУ має бути ключовим для практичного запуску фінансової частини новел, зокрема щодо:

• порядку і форми повідомлень про відкриття/закриття рахунків та електронних гаманців особам із ЄРБ – за погодженням із Мін’юстом;
• практики виконання арештів і зняття арештів з коштів та електронних грошей;
• узгодження режиму захищених і спеціальних рахунків із банківською практикою.

Від НКЦПФР – щодо рахунків у цінних паперах і депозитарної системи саме НКЦПФР має визначати порядок і форму надання інформації депозитарними установами.

Від МВС та Мін’юсту спільно – у частині реєстраційних дій із ТЗ закон прямо передбачає порядок, який мають визначити Мін’юст та МВС.