Фінмоніторинг для бухгалтера у 2026 році: реєстрація, звітність, перевірка клієнтів і штрафи до 1,7 млн грн

1. Кого саме з бухгалтерів стосується фінансовий моніторинг?
2. Як і де букхалтеру встати на облік як СПФМ?
3. Яку звітність подають СПФМ-бухгалтери?
4. Як перевіряти клієнтів і про що повідомляти Держфінмоніторинг?
5. Як бухгалтеру укладати договори з клієнтами?
6. Як користуватися Е-кабінетом СПФМ?
7. Хто перевіряє бухгалтера-СПФМ і які штрафи йому загрожують?

Тема фінансового моніторингу для бухгалтерів у 2026 році з разових роз'яснень перетворилася на систему: запрацював обов'язковий Е-кабінет, змінилися строки звітування, а Мінфін почав масово розсилати листи з нагадуванням стати на облік у Держфінмоніторингу.

Тому ми зібрали в одну статтю усе, що бухгалтеру-практику потрібно знати про власний статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу (СПФМ) – з покликаннями на наші детальні матеріали з кожної теми.

Кого саме з бухгалтерів стосується фінансовий моніторинг?

Головне правило: не кожен бухгалтер автоматично є СПФМ. Навіть, якщо він не є працівником за трудовим договором, а надає бухгалтерські послуги як ФОП або як фізособа-«незалежник».

Формальний КВЕД 69.20 (бухгалтерський облік, аудит, консультування з оподаткування) сам собою статусу не надає – Мінфін орієнтується на нього лише як на привід надіслати інформаційного листа, але не як на юридичну підставу для реєстрації бухгалтера.

Статус СПФМ виникає, коли одночасно є:

• зміст договору, що передбачає доступ бухгалтера до фінансових операцій клієнта;
• фактичні дії – не лише консультування, а участь у самих фінансових операціях;
• рівень доступу до рахунків, платежів, підпису документів.

Таблиця 1. Коли бухгалтер є СПФМ, а коли – залежить від умов договору

Важливо!

Не є СПФМ бухгалтери, які працюють за трудовим договором у штаті підприємства – первинний фінансовий моніторинг здійснюють незалежні експерти: ФОП, фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та бухгалтерські/консалтингові компанії.

Про це ми розповідали тут: «Мінфін вимагає у бухгалтерів і консультантів стати на облік у Держфінмоніторингу: як реагувати на лист» – там же таблиця критеріїв і розбір, чому лист від Мінфіну ще не означає обов'язку реєстрації.

Як і де букхалтеру встати на облік як СПФМ?

Якщо за фактичною діяльністю бухгалтер підпадає під ознаки СПФМ, він зобов'язаний стати на облік у Держфінмоніторингу.

• Строк: не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин із клієнтом), а не «коли зручно».
• Канал: виключно через Е-кабінет системи фінансового моніторингу (cabinet.fiu.gov.ua) – з 02.02.2026 паперові та розрізнені електронні способи подання скасовано.
• Вхід: тільки за кваліфікованим електронним підписом (КЕП) відповідальної особи.
• Юрособа (бухгалтерська, аудиторська, консалтингова компанія) зобов'язана офіційно призначити відповідального працівника наказом – саме він організовує фінмоніторинг і взаємодіє з Держфінмоніторингом.
• ФОП-бухгалтерам і ФОП – податковим консультантам призначати відповідального працівника не потрібно: цей обов’язок не поширюється на суб’єктів, які провадять діяльність одноособово, без утворення юридичної особи (ч. 1 ст. 8 Закону №361, п. 5 Порядку №850, п. 7 Положення №282) – і це звільнення зберігається, навіть якщо у такого ФОП є наймані працівники, адже це не робить його юрособою.
• Відповідальний працівник має пройти спеціалізоване навчання з фінмоніторингу (наприклад, в Академії фінансового моніторингу).

Ми розповідали про це тут: «Як користуватись електронним кабінетом суб'єкта первинного фінмоніторингу згідно нового Наказу Мінфіну №322» – це покроковий гайд по реєстрації та роботі в кабінеті, зі зразками наказу про призначення відповідальної особи, посадової інструкції та положення про фінмоніторинг.

Яку звітність подають СПФМ-бухгалтери?

СПФМ-бухгалтери, аудитори та податкові консультанти звітують до Мінфіну за формою №2-фінмон (річна).

• Граничний строк: до 25 січня за попередній рік – за 2026 рік подаємо до 25.01.2027 р (згідно з наказом Мінфіну №654).
• Бухгалтери, аудитори та податкові консультанти заповнюють лише розділ ІІ, рядки 1–38 (розділи І і ІІІ – не для них); за відсутності даних – прочерк.
• Подання – виключно електронне, з 01.01.2026 через Вебсистему AML на єдиному вебпорталі використання публічних коштів (spending.gov.ua/aml); супровідний лист скасовано, лишились «пояснення» за потреби.
• Паперовий/файловий (Excel) варіант – лише як резервний канал у разі офіційно оголошеної технічної неможливості подання через портал.

Ми розповідали про це тут: «Звіт з фінмоніторингу (форма №2-фінмон) за 2025 рік: інструкція із заповнення та подання» – з покроковим розбором показників і зразками заповнення Звіту.

Як перевіряти клієнтів і про що повідомляти Держфінмоніторинг?

В основі системи – ризикоорієнтований підхід: однакових правил для всіх клієнтів немає, кожного оцінюють індивідуально й документують результат.

Мінімальний набір запитань перед укладенням договору:

• Хто клієнт (особа, реєстраційні дані, кінцевий бенефіціарний власник)?
• Чим він займається (вид діяльності, бізнес-модель, джерела доходів)?
• Які послуги замовляє (рівень ризику відрізняється навіть для схожих клієнтів)?
• Звідки клієнт і з ким працює (країна реєстрації, контрагенти, банки)?

Автоматично високий ризик присвоюють клієнтам, пов'язаним із:

• країнами під посиленим міжнародним фінмоніторингом;
• санкційними списками;
• політично значущими особами (PEP) та їх оточенням;
• державою-агресором;
• непрозорою структурою власності.

Важливо!

Результат такої оцінки – письмовий ризик-профіль клієнта: що перевірено, які ризики виявлено, який рівень ризику присвоєно і чому.

Про підозрілі операції та факт належності клієнта до СПФМ-категорій ризику повідомляють через Е-кабінет – файли-повідомлення A-FM (про фінансові операції), N-FM (про підозрілу діяльність), J-FM (про відмову від ділових відносин) тощо.

За приписами п. 18 ч. 2 ст. 8 Закону №361 строк зберігання документів становить не менше 5 років після завершення ділових відносин із клієнтом (для разової операції без встановлення ділових відносин – 5 років після її завершення). Йдеться про документи (у т. ч. електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері запобігання та протидії.

Тобто, провели перевірку та оцінку клієнта – склали його ризик-профіль, ви повинні зберігати його протягом 5 років після завершення ділових відносин із таким клієнтом.

Це стосується і тих осіб, які так і не стали вашими клієнтами, або кому ви відмовили у проведенні фінансових операцій, через неприйнятно високий ступінь ризику.

На практиці: якщо документального підтвердження перевірки немає, контролюючий орган вважає, що вимогу закону не виконано.

Зберігати слід усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи листування, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта).

Докладніше про це читайте тут:

• Порядок ведення фінмоніторингу у сфері бухгалтерського та податкового обліку
• Фінмоніторинг: як організувати контроль за клієнтами
• Як приватні бухгалтери та податкові консультанти мають моніторити операції клієнтів: порядок від КМУ

Як бухгалтеру укладати договори з клієнтами?

Формулювання договору – головний інструмент, яким бухгалтер керує тим, чи стане він СПФМ.

«Безпечна» зона (не веде до постановки на облік):

• договір на консультаційні послуги з оподаткування, обліку, звітності – без складання/підпису первинки;
• інформаційно-довідковий супровід, навчання персоналу клієнта, консультаційний «аудит» правильності оформлення;
• пряме застереження в договорі: виконавець не веде облік, не має доступу до рахунків/каси/первинних документів, не підписує звітність від імені клієнта.

Зона ризику (веде до статусу СПФМ):

• бухгалтер створює/підписує первинні документи клієнта (акти, накладні, платіжки);
• подає звітність через КЕП клієнта;
• фактично веде облік із доступом до рахунків чи операцій клієнта.

Таблиця 2. Які умови договору роблять бухгалтера СПФМ

Ми про це писали тут: «Як укласти договір з клієнтом, щоб не стати суб'єктом фінмоніторингу: поради від адвоката і зразки договорів» – з чеклистом «можна / не варто» і двома зразками безпечних договорів (офлайн і для онлайн-бухгалтера).

Як користуватися Е-кабінетом СПФМ?

З 2 лютого 2026 року Е-кабінет – не опція, а єдиний канал взаємодії з Держфінмоніторингом:

• реєстрація і вхід – тільки через КЕП відповідальної особи;
• усі повідомлення (про суб'єкта, про фінансові операції, про підозрілу діяльність, про відмову від ділових відносин) подаються як структуровані файли-повідомлення, а не довільні листи;
• запити й рішення Держфінмоніторингу теж надходять через кабінет – його потрібно регулярно перевіряти, паперового дублювання більше немає;
• типові технічні помилки СПФМ: прострочена відповідь на запит, закінчення строку дії КЕП, неправильні дані клієнта, ігнорування статусів у журналі обміну.

Ми про це писали тут: «Як користуватись електронним кабінетом суб'єкта первинного фінмоніторингу згідно нового Наказу Мінфіну №322».

Хто перевіряє бухгалтера-СПФМ і які штрафи йому загрожують?

Нагляд за бухгалтерами, аудиторами та податковими консультантами у сфері фінмоніторингу здійснює Мінфін – планові, позапланові й безвиїзні перевірки.

Під час перевірки оцінюють не лише наявність документів, а й реальну роботу експерта як СПФМ: чи проведено належну перевірку клієнтів, чи застосовується ризикоорієнтований підхід тощо.

Таблиця 3. Порушення та розміри штрафів (за ч. 5 ст. 32 Закону №361)

Ми про це розповідали тут:

• Як перевірятимуть у сфері фінмоніторингу: аналіз нового Порядку №662
• Порядок ведення фінмоніторингу у сфері бухгалтерського та податкового обліку