Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосований у випадках, якщо:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
немає документів, що підтверджують державну реєстрацію суб’єктів господарювання, дозволів (ліцензій) на здійснення господарської діяльності, торгових патентів, сертифікатів відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
немає реєстрації особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до норм Податкового кодексу України, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
За наявності однієї із наведених обставин керівник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
З відповідей під час «гарячої лінії» начальника відділу погашення податкового боргу ДПІ у м. Червонограді Львівської області О. Пелех
