Кабмін Постанововою №668 вніс зміни до Правил дорожнього руху, які стосуються обмеження швидкості руху.
Так, якщо раніше лише при проведенні дорожніх робіт дозволялося обмежувати швидкість руху ділянкою дороги не більше 2 км зі встановленням знаків 3.29 (обмеження швидкості руху 50 км/год.) та 3.31 (зона обмеження швидкості руху 50 км/год.), то тепер ситуація змінилася. По-перше, запроваджено можливість додатково обмежувати швидкість руху постійно або тимчасово.
Так, обмеження дозволеної швидкості руху (дорожні знаки 3.29 та/або 3.31 на жовтому тлі) запроваджуються тимчасово виключно:
а) у місцях виконання дорожніх робіт;
б) у місцях проведення масових або спеціальних заходів;
в) у випадках, пов'язаних зі стихійними (погодними) явищами.
Обмеження дозволеної швидкості руху запроваджуються постійно виключно:
а) на небезпечних ділянках доріг та вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо);
б) у місцях розміщення наземних нерегульованих пішохідних переходів;
в) у місцях розташування стаціонарних постів Державтоінспекції;
г) на ділянках доріг (вулиць), прилеглих до території дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих оздоровчих таборів».
По-друге, разом зі знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов'язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта.
Щодо відповідальності водіїв за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, то вони не несуть відповідальності за дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31, встановлені:
-- з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх запровадження;
-- з порушенням вимог національних стандартів (у цьому випадку, очевидно, йдеться про національний стандарт «Знаки Дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» ДСТУ 4100-2002, затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 3 червня 2002 р. №326);
-- якщо такі знаки залишено після усунення обставин, за яких їх було встановлено.
Водночас від себе додамо, що практика оскарження постанов про притягнення водіїв до адмінвідповідальності у таких випадках свідчить, що на момент, коли стає відомо про порушення національного стандарту, скажімо, щодо розміру знака при його встановленні, він відразу ж змінюється на розмір, що відповідає стандарту. Отже, постає запитання про доказовість того, що під час скоєння правопорушення (чи в цьому випадку -- його фіксації) встановлений дорожній знак відповідав стандарту.
