Не так давно ми стали свідками захисту мешканців міст від пива та алкогольних напоїв, торгівля якими була заборонена рішеннями органів місцевого самоврядування переважно після 10 години вечора та до 10 години ранку. Таке рішення було цілком підтримано судами. Щодо захисту від куріння та споживання алкоголю городянами — все виявилося значно цікавішим.
Так, статтями 15-2 та 15-3 Закону про держрегулювання обігу алкоголю та тютюну (від 19.12.95 р. №481/95-ВР) забороняється продаж та споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв і куріння тютюну у навчальних та освітньо-виховних закладах; у закладах культури; у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках.
Органом місцевого самоврядування на одному з пленарних засідань було прийнято рішення, яким, зокрема:
1) заборонено роздрібну торгівлю алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями, вином столовим, пивом та тютюновими виробами у дрібнороздрібній торговельній мережі на відстані менш ніж 300 метрів від будівель та споруд дошкільних, навчальних закладів та установ, гуртожитків тощо;
2) у разі порушення заборони об'єкт дрібнороздрібної торговельної мережі підлягає демонтажу;
3) запроваджено заборону (з посиланнями на ст.ст. 15-2, 15-3 Закону №481/95) 1 квітня у День гумору та у дні випускних свят на території міста: споживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових за винятком об'єктів ресторанного господарства, а також куріння тютюнових виробів за винятком спеціально відведених для цього місць.
Фізособа-підприємець категорично не погодилася з таким рішенням та звернулася до суду, мотивуючи свій позов тим, що це порушує її конституційні права на здійснення не заборонених законом видів підприємницької діяльності, а також є дискримінаційним щодо неї як госпсуб'єкта.
Апеляційна інстанція цілком підтримала суд першої інстанції щодо незаконності прийнятого рішення: питання обмеження місць торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами є предметом законодавчого регулювання та може бути реалізоване виключно парламентом шляхом прийняття законодавчого акта. В органа місцевого самоврядування жодним законодавчим актом не визначено повноважень щодо обмеження місць продажу алкогольних і слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів.
