Посадові особи Держпраці та її територіальних органів мають право виносити постанови про накладення адміністративних стягнень та фінансових санкцій. Такі постанови згідно із законодавством повинні виконуватись у 10-ти денний щодо постанов про накладення адміністративних стягнень та місячний термін надається для постанов про накладення штрафу.
При цьому, такий термін надається для добровільного виконання, тоді як примусове виконання здійснюється органами державної виконавчої служби.
Проте добровільне невиконання постанов посадових осіб Держпраці та її територіальних органів (які не оскаржені) для боржників спричиняє додаткові негативні фінансові наслідки. Так, разом з відкриттям виконавчого провадження з боржника стягується виконавчий збір в розмірі 10% суми, що підлягає стягненню. Такий збір є важелем впливу на боржника, який змушує його задуматись «чи варто зволікати із добровільним виконанням та які наслідки це матиме», оскільки в цьому разі його борг збільшується.
Наприклад, якщо сума штрафу становить 9 тисячі 600 гривень, то після відкриття виконавчого провадження боржник буде зобов’язаний сплатити вже 9 тисяч 600 гривень боргу та 960 гривень виконавчого збору. Крім того, підлягають оплаті боржником і понесені витрати на проведення виконавчих дій.
