Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
27 січня 2021 року Кабмін схвалив законопроєкт "Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)". Про це ми повідомляли тут.
Поки що він ще не зареєстрований у ВРУ. Проте, як розповіли у Мінсоцполітики, ним пропонується використовувати у деяких сферах замість прожиткового мінімуму «базову величину». Зокрема, для розрахунку штрафних санкцій та адміністративних стягнень.
З огляду на це, у ВРУ зарестровано урядовий законопроєкт №4670 "Про внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин".
Ним пропонується для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень суму неоподатковуваного мінімуму встановлювати у розмірі 50% базової величини для грошових платежів і стягнень, визначеної законом про Державний бюджет України на 1 січня відповідного року (на сьогодні - на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 ПКУ, у 2021 році - 1135 грн).
Нагадаємо, що за ст. 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі:
- що не перевищує 300 н.м.д.г. - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 40 до 80 н.м.д.г. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 н.м.д.г.
- більше 300 н.м.д.г. – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 80 до 120 н.м.д.г.. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 н.м.д.г.
Щодо кримінальної відповідальності, то відповідно до ч. 1 ст. 212 ККУ умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, – карається штрафом від 3 тисяч до 5 тисяч н.м.д.г. або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, караються штрафом від 5 тисяч до 7 тисяч н.м.д.г. з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років (ч. 2 ст. 212 ККУ). Докладніше читайте тут.
У разі прийняття цей Закон набере чинності одночасно із Законом “Про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)”, але не раніше 1 січня 2022 року.
